Вернусь в Россию - Вика Цыганова

Цыганка старая гадала,

Ладонь мне гладила рукой,

И на прощанье прошептала:

«Ты не увидишь дом родной,

Ты не вернешься в край родимый

И не увидишь дом родной».

Припев:

А я вернусь в Россию на рассвете,

А я вернусь в свой город над рекой,

А я вернусь, пусть даже после смерти,

С разбитым сердцем, с раненой душой.

А я вернусь домой святой и грешный,

Согреет водка голос мой больной,

Моя душа заплачет безутешно,

Когда вернусь, когда вернусь

Я в дом родной.

Мне сон недавно снился вещий:

Крест над могилою моей.

И пел мне о забытом доме

И пел мне о забытом доме

Припев:

А я вернусь в Россию на рассвете,

А я вернусь в свой город над рекой,

А я вернусь, пусть даже после смерти,

С разбитым сердцем, с раненой душой.

А я вернусь домой святой и грешный,

Согреет водка голос мой больной,

Моя душа заплачет безутешно,

Когда вернусь, когда вернусь

Я в дом родной.

Проигрыш

Цыганки старой предсказанье

И сон о смерти — не беда.

За все дана мне в наказанье

Моя бродяжая судьба.

Дана мне, видно, в наказанье

Моя бродяжая судьба.

Припев:

Но я вернусь в Россию на рассвете,

А я вернусь в свой город над рекой,

А я вернусь, пусть даже после смерти,

С разбитым сердцем, с раненой душой.

А я вернусь домой святой и грешный,

Согреет водка голос мой больной,

Моя душа заплачет безутешно,

Когда вернусь, когда вернусь

Я в дом родной.

Циганка стара гадала,

Долоня мені гладила рукою,

І на прощання прошепотіла:

«Ти не побачиш будинок рідний,

Ти не повернешся в край рідний

І не побачиш будинок рідний».

Приспів:

А я вернусь у Росію на світанку,

А я вернусь у своє місто над річкою,

А я вернуся, нехай навіть після смерті,

З розбитим серцем, з пораненою душею.

А я вернусь додому святий і грішний,

Зігріє горілка голос мій хворий,

Моя душа заплаче невтішно,

Коли повернусь, коли повернусь

Я в будинку рідний.

Мені сон нещодавно снився:

Хрест над моєю могилою.

І заспівав мені про забутий будинок

І заспівав мені про забутий будинок

Приспів:

А я вернусь у Росію на світанку,

А я вернусь у своє місто над річкою,

А я вернуся, нехай навіть після смерті,

З розбитим серцем, з пораненою душею.

А я вернусь додому святий і грішний,

Зігріє горілка голос мій хворий,

Моя душа заплаче невтішно,

Коли повернусь, коли повернусь

Я в будинку рідний.

Програш

Циганки старого передбачення

І сон про смерть — не біда.

За все дана мені в покарання

Моя бродяча доля.

Дана мені, мабуть, у покарання

Моя бродяча доля.

Приспів:

Але я вернусь у Росію на світанку,

А я вернусь у своє місто над річкою,

А я вернуся, нехай навіть після смерті,

З розбитим серцем, з пораненою душею.

А я вернусь додому святий і грішний,

Зігріє горілка голос мій хворий,

Моя душа заплаче невтішно,

Коли повернусь, коли повернусь

Я в будинку рідний.