Церковь белая - Вика Цыганова

Нынче нет дождя, лишь предчувствие

И тоскливо мне до безумствия

Ветер облака тащит волоком,

А в душе гудит медный колокол

Я не буду пить — дело сделаю

Не в кабак пойду, в церковь белую

По дороге в храм нет ни камушка

Отпусти грехи Светлый батюшка

Отпусти грехи Светлый батюшка

Церковь белая знала много бед

Сто свечей горит, только света нет

Объясни, отец, отчего все так

Вроде день стоит, а на сердце мрак

На душе темно, в голове туман

И куда ни кинь — все сплошной обман

Даже в храме нет мне спасения

В чем же мне искать утешения

В чем же мне искать утешения

Мне бы взять сейчас, да с ума сойти

Вместе с нищими встать на паперти

Только знаю я, есть на небе Бог

Он меня забыл, но другим помог

Верю, правда есть на земле моей

Где-то меж людей, где-то меж церквей

Пусть считают все меня стервою,

Но пока живу, значит верую,

А пока живу, значит верую.

Нині немає дощу, лише передчуття

І сумно мені до безумства

Вітер хмари тягне волоком,

А в душі гуде мідний дзвін

Я не буду пити — справу зроблю

Не в кабак піду, у церква білу

По дорозі в храм немає ні камінця

Відпусти гріхи Світлий батюшка

Відпусти гріхи Світлий батюшка

Церква біла знала багато бід

Сто свічок горить, тільки світла немає

Поясни, батьку, чому все так

Начебто день стоїть, а на серце морок

На душі темно, в голові туман

І куди ні кинь — все суцільний обман

Навіть у храмі немає мені порятунку

У чому мені шукати втіхи

У чому мені шукати втіхи

Мені взяти зараз, так розуму зійти

Разом із жебраками стати на паперти

Тільки знаю я, є на небі Бог

Він мене забув, але іншим допоміг

Вірю, правда є на землі моїй

Десь між людей, десь між церквами

Нехай вважають усі мене стервою,

Але поки живу, значить вірую,

А поки живу, значить вірую.