Сирень - Вика Цыганова

что-то грустно мне сегодня

На душе печаль-тоска

Ночью снилась Преисподняя

Да сосновая доска

Снились гвозди, крест дубовый

Лужи, грязь, осенний день

Ты с какой-то девкой новой,

А в руках ее сирень,

А в руках ее сирень

Все как будто бы по правде

Все как будто наяву

Крышку, ты сказал, поправьте

Крест кладите на траву

Не испуга ни слезинки

На лице чужая тень

Осень — были бы гвоздики,

А в руках ее сирень,

А в руках ее сирень

Вот уж крышку забивают

Опускают в никуда

Мою душу разрывают

Осень, грязь, сирень, беда

Я кричу, но крика нету

Что за блажь, за дребедень

Вижу только девку это,

А в руках ее сирень,

А в руках ее сирень

Мне б проснуться, помолиться

Посмотреть в глаза икон

Слишком вещий сон мне снится

Может то вообще не сон?

А потом уже спросонья

Ты сказал мне: верь — не верь

Вроде осень, а у Соньки

Расцвела в саду сирень

Расцвела в саду сирень

Расцвела в саду сирень

щось сумно мені сьогодні

На душі смуток-туга

Вночі снилася Пекла

Так соснова дошка

Снилися цвяхи, хрест дубовий

Калюжі, бруд, осінній день

Ти з якоюсь дівкою новою,

А в руках її бузок,

А в руках її бузок

Все ніби би по правді

Все ніби наяву

Кришку, ти сказав, поправте

Хрест кладіть на траву

Не переляку ні сльозинки

На лиці чужа тінь

Осінь - були б гвоздики,

А в руках її бузок,

А в руках її бузок

Ось уже кришку забивають

Опускають у нікуди

Мою душу розривають

Осінь, бруд, бузок, біда

Я кричу, але крику немає

Що за блаженство, за дрібничку

Бачу тільки дівку це,

А в руках її бузок,

А в руках її бузок

Мені прокинутися, помолитися

Переглянути в очі ікон

Занадто віщий сон мені сниться

Може то взагалі не сон?

А потім вже спросоння

Ти сказав мені: вір — не вір

Начебто осінь, а у Соньки

Розцвіла в саду бузок

Розцвіла в саду бузок

Розцвіла в саду бузок