Россия - Вика Цыганова

В моем краю славянской алой кровью

Пропитаны земля и небеса

Здесь русский дух с неистовой любовью

Глядит с улыбкой вечности в глаза

Здесь неба синь скрипит над головами

Трещит по швам усевшая земля

И ангелы с багряными крылами

Стоят в церквях, молчание храня

Здесь небо местами над куполами крестами разорвано

Болью пробито, любовью зашито, верой заштопано

Здесь горю раздолье, последней надежды стихия

Крикни, и эхо ответит: «Россия»

Здесь в склепе спит златая середина

И рай земной ей видится во сне

Здесь зреет суть, и время, как пружина

Сжимается в звенящей тишине

Здесь я живу неверно и неладно

И слезы покаянья редко лью,

Но вдаль гляжу молитвенно, и жадно

До опьяненья русский воздух пью

Здесь небо местами над куполами крестами разорвано

Болью пробито, любовью зашито, верой заштопано

Здесь горю раздолье, последней надежды стихия

Крикни, и эхо ответит: «Россия»

У моєму краю слов'янською червоною кров'ю

Просочені земля і небеса

Тут російський дух із шаленим коханням

Дивиться з посмішкою вічності в очі

Тут небо синь рипить над головами

Тріщить по швах земля, що всела,

І ангели з багряними крилами

Стоять у церквах, мовчання зберігаючи

Тут небо місцями над куполами хрестами розірвано

Біль пробитий, любов'ю зашито, вірою заштопано

Тут горю роздолля, останньої надії стихія

Крикни, і луна відповість: «Росія»

Тут у склепі спить золота середина

І рай земний їй бачиться у сні

Тут зріє суть, і час, як пружина

Стискається в дзвінкій тиші

Тут я живу невірно і неладно

І сльози покаяння рідко ллю,

Але вдалину дивлюся молитовно, і жадібно

До сп'яніння російське повітря п'ю

Тут небо місцями над куполами хрестами розірвано

Біль пробитий, любов'ю зашито, вірою заштопано

Тут горю роздолля, останньої надії стихія

Крикни, і луна відповість: «Росія»