От любви до любви - Вика Цыганова

Жизнь кидает меня то туда, то суда.

Со мной рядом любовь и в обнимку беда.

По изгибам дорог, по изломам судьбы,

Я с любовью иду от беды до беды.

Припев:

От любви до любви, от беды до беды

Я иду не спеша по карнизу судьбы.

Оборвется душа, полетит в никуда,

Да подхватит любовь, да обнимет беда.

Жизнь проходит моя словно в муторном сне.

На снегу я горю, замерзаю в огне,

За спиной снегопад заметает следы.

Я с любовью иду от беды до беды.

За любовью — любовь, за бедою — беда.

Это было всю жизнь, эо будет всегда.

Кто с бедой не знаком, тот любви не видал.

Кто любовь обнимал, тот беду целовал.

Припев:

От любви до любви, от беды до беды

Я иду не спеша по карнизу судьбы.

Оборвется душа, полетит в никуда,

Да подхватит любовь, да обнимет беда.

Життя кидає мене то туди, то суду.

Зі мною поруч кохання і в обійму біда.

За вигинами доріг, за зламами долі,

Я з любов'ю йду від біди до біди.

Приспів:

Від любові до любові, від біди до біди

Я йду не поспішаючи по карнизу долі.

Обірветься душа, полетить у нікуди,

Так підхопить любов, так обійме лихо.

Життя проходить моє ніби в смутку.

На снігу я горю, замерзаю у вогні,

За спиною снігопад замітає сліди.

Я з любов'ю йду від біди до біди.

За любов'ю — кохання, за бідою — біда.

Це було все життя, це буде завжди.

Хто з бідою не знаком, той любові не бачив.

Хто кохання обіймав, той біду цілував.

Приспів:

Від любові до любові, від біди до біди

Я йду не поспішаючи по карнизу долі.

Обірветься душа, полетить у нікуди,

Так підхопить любов, так обійме лихо.