Осень - Вика Цыганова

Разомлела нынче осень на моем дворе,

По плечам рассыпалась рыжая коса.

Ах, как с дымкой догорают листья в сентябре,

Ах, какие томные у осени глаза.

Ах, как с дымкой догорают листья в сентябре,

Ах, какие томные у осени глаза.

Догорает, догорает за окном костер,

Но любовь не покидает сердце до сих пор.

Улетают, улетают к югу журавли,

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Ничего что наши дни вдруг пошли на убыль,

За седою дымкою скрылись журавли,

Ах, как в осень хочется поцелуя в губы,

Ах, как в осень хочется ласки и любви.

Ах, как в осень хочется поцелуя в губы,

Ах, как в осень хочется ласки и любви.

Запоздалую любовь чувствуешь иначе,

Провожая журавлей в серых облаках.

Ах, как сердце от любви разрываясь, плачет,

Ах, как сладки мои слезы на твоих губах.

Ах, как сердце от любви разрываясь, плачет,

Ах, как сладки мои слезы на твоих губах.

Догорает, догорает за окном костер,

Но любовь не покидает сердце до сих пор.

Улетают, улетают к югу журавли,

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Улетают, улетают к югу журавли,

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Но, а сердце мое тает, но, а сердце мое тает,

Но, а сердце мое тает от твоей любви.

Розімліла нині осінь на моєму дворі,

По плечах розсипалася руда коса.

Ах, як з димкою догоряє листя в вересні,

Ах, які важкі осені очі.

Ах, як з димкою догоряє листя в вересні,

Ах, які важкі осені очі.

Догоряє, догоряє за вікном багаття,

Але любов не покидає серце досі.

Відлітають, відлітають на південь журавлі,

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.

Нічого що наші дні раптом пішли на спад,

За сивим серпанком зникли журавлі,

Ах, як у осінь хочеться поцілунку в губи,

Ах, як восени хочеться ласки і любові.

Ах, як у осінь хочеться поцілунку в губи,

Ах, як восени хочеться ласки і любові.

Запізніле кохання відчуваєш інакше,

Проводячи журавлів у сірих хмарах.

Ах, як серце від любові розриваючись, плаче,

Ах, як солодкі мої сльози на твоїх губах.

Ах, як серце від любові розриваючись, плаче,

Ах, як солодкі мої сльози на твоїх губах.

Догоряє, догоряє за вікном багаття,

Але любов не покидає серце досі.

Відлітають, відлітають на південь журавлі,

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.

Відлітають, відлітають на південь журавлі,

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.

Але, а серце моє тане, але, а серце моє тане,

Але, а серце моє тане від твоєї любові.