Мама Россия - Вика Цыганова

Куда бы судьба меня не кидала,

В алмазные страны и золотые,

Но сердце на цепь, видать, приковала

К суровым краям, ледяная Россия.

Мне море соленое душу ласкало

И соль разъедала раны сквозные,

И по ночам мне Россия шептала:

Здесь небо чужое и звезды чужие.

Припев:

Эх, Мама-Россия, гулящая Русь,

Эх, Мама-Россия, к тебе я вернусь.

Эх, Мама-Россия, чего говорить —

Гулять, пропадать и до боли любить.

А русское сердце не дружит с башкою,

И мысли с похмелья приходят чумные.

И лучшее место мне будет тюрьмою,

В дали от пропащей, гулящей России.

От русской тоски никуда мне не деться,

И я возвращаюсь ни чуть не жалея,

Туда, где в снегах потеряла я сердце —

К тебе, моя Русь, моя Мама-Россия.

Припев:

Эх, Мама-Россия, гулящая Русь,

Эх, Мама-Россия, к тебе я вернусь.

Эх, Мама-Россия, чего говорить —

Гулять, пропадать и до боли любить.

Эх, Мама-Россия, гулящая Русь,

Эх, Мама-Россия, к тебе я вернусь.

Эх, Мама-Россия, чего говорить —

Гулять, пропадать и до боли любить.

Куди б доля мене не кидала,

В алмазні країни та золоті,

Але серце на ланцюг, мабуть, прикувала

До суворих країв, крижана Росія.

Мені море солоне душу пестило

І сіль роз'їдала рани наскрізні,

І по ночами мені Росія шепотіла:

Тут небо чуже і зірки чужі.

Приспів:

Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,

Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.

Ех, Мамо-Росія, чого казати —

Гуляти, пропадати і до болю любити.

А російське серце не дружить з башкою,

І думки з похмілля приходять чумні.

І найкраще місце мені буде в'язницею,

Вдалині від пропащої, що гулить Росії.

Від російської туги нікуди мені не подітися,

І я повертаюся ні трохи не жалкуючи,

Туди, де в снігах втратила я серце

До тебе, моя Русь, моя Мама-Росія.

Приспів:

Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,

Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.

Ех, Мамо-Росія, чого казати —

Гуляти, пропадати і до болю любити.

Ех, Мама-Росія, гуляюча Русь,

Ех, Мамо-Росіє, до тебе я повернуся.

Ех, Мамо-Росія, чого казати —

Гуляти, пропадати і до болю любити.