Казак, не грусти - Вика Цыганова

Под солнцем чужим,

Где ковыль обнимает дорогу,

И желтая пыль оседает на звезды погон

Казак, не грусти, беды все позади, слава Богу,

И верный твой конь знает точно дорогу на Дон.

Седая полынь никому, ни о чем не расскажет.

Пусть шрамы болят у тебя под нательным крестом.

Казак, не грусти, скоро мать у станицы помашет

Цветастым, как жизнь, и любимым до боли платком.

ПРИПЕВ

Казак, не грусти, пусть разлука над нами летает,

И верная смерть обошла в этот раз стороной.

Казак, не грусти, двух смертей на земле не бывает,

И значит, казак, мы еще повоюем с тобой.

Казак, не грусти, пусть разлука над нами летает,

И верная смерть обошла в этот раз стороной.

Казак, не грусти, двух смертей на земле не бывает,

И значит, казак, мы еще повоюем с тобой.

Приснится тебе сотню раз это дикое поле,

Лихой атаман и улыбки ушедших друзей.

Казак, не грусти, нам с тобою и горе — не горе.

Налей, помяни, покрестись и гляди веселей.

ПРИПЕВ.

Під сонцем чужим,

Де ковила обіймає дорогу,

І жовтий пил осідає на зірки погонів

Козак, не смуткуй, біди все позаду, слава Богу,

І вірний твій кінь знає точно дорогу на Дон.

Сивий полин нікому, ні про що не розповість.

Нехай шрами болять у тебе під натільним хрестом.

Козак, не грусти, скоро мати біля станиці помахає

Цветастою, як життя, і улюбленою до хусткою.

ПРИСПІВ

Козак, не сум, нехай розлука над нами літає,

І вірна смерть обійшла цього разу стороною.

Козак, не суму, двох смертей на землі не буває,

І означає, козаку, ми ще повоюємо з тобою.

Козак, не сум, нехай розлука над нами літає,

І вірна смерть обійшла цього разу стороною.

Козак, не суму, двох смертей на землі не буває,

І означає, козаку, ми ще повоюємо з тобою.

Насниться тобі сотню разів це дике поле,

Лихий отаман і посмішки друзів, що пішли.

Козак, не сум, нам з тобою і горе — не горе.

Налий, пом'яни, похрестись і побач веселіше.

ПРИСПІВ.