Бродяга - Вика Цыганова

Холода под начало зимы,

Приморозило и не подняться.

А бродяга бежал из тюрьмы,

А бродяге всего восемнадцать,

А конвой не остался в долгу.

На конях веселей и быстрее.

Вязнут кони по брюхо в снегу,

А метель все сильней и сильнее.

Припев:

Эх, бродяга, бежишь ты куда?

Ни кола, ни двора, ни креста!

Эх, бродяга, ведь ты — сирота!

А бродяге беда — не беда!

Заночует бродяга в стогу

И уснет до зари без тревоги.

А под утро на белом снегу

Распластается он у дороги.

А под утро на белом снегу

Распластается он у дороги.

Меткий выстрел и кони хрипят,

А он раненый Богу молился.

Только люди ему не простят,

Что бродягою он уродился.

Припев:

Эх, бродяга, бежишь ты куда?

Ни кола, ни двора, ни креста!

Эх, бродяга, ведь ты — сирота!

А бродяге беда — не беда!

Отвезут его снова в Острог.

На санях подвезут к лазарету.

На свободе побыл он чуток,

Побродяжил недолго по свету.

Но бродяга сбежит по весне,

Убежит, даже года не минет!

И в сибирской дремучей тайге

От погони, как в омуте сгинет.

Припев:

Эх, бродяга, бежишь ты куда?

Ни кола, ни двора, ни креста!

Эх, бродяга, ведь ты — сирота!

А бродяге беда — не беда!

Эх, бродяга, бежишь ты куда?

Ни кола, ни двора, ни креста!

Эх, бродяга, ведь ты — сирота!

А бродяге беда — не беда!

Холода на початок зими,

Приморозило і не піднятися.

А бродяга втік із в'язниці,

А бродязі всього вісімнадцять,

А Конвой не залишився в боргу.

На конях веселіше і швидше.

В'язнуть коні по череві в снігу,

А завірюха все сильніша і сильніша.

Приспів:

Ех, бродягу, біжиш ти?куди?

Ні кола, ні двору, ні хреста!

Ех, бродягу, адже ти — сирота!

А бродязі біда — не біда!

Заночує бродяга у стогу

І заснить до зарі без тривоги.

А під ранок на білому снігу

Розпластається він у дороги.

А під ранок на білому снігу

Розпластається він у дороги.

Влучний постріл і коні хриплять,

А он поранений Богу молився.

Тільки люди йому не пробачать,

Що волоцюгою він уродився.

Приспів:

Ех, бродягу, біжиш ти?куди?

Ні кола, ні двору, ні хреста!

Ех, бродягу, адже ти — сирота!

А бродязі біда — не біда!

Відвезуть його знову в Острог.

На санях підвезуть до лазарету.

На свободі побув він трохи,

Побродив недовго по світлу.

Але бродяга втече по весні,

Втече, навіть року не міне!

І в сибірській дрімучій тайзі

Від погоні, як у вирі згине.

Приспів:

Ех, бродягу, біжиш ти?куди?

Ні кола, ні двору, ні хреста!

Ех, бродягу, адже ти — сирота!

А бродязі біда — не біда!

Ех, бродягу, біжиш ти?куди?

Ні кола, ні двору, ні хреста!

Ех, бродягу, адже ти — сирота!

А бродязі біда — не біда!