Notre-Dame des oiseaux - Vianney

Tout petit canneton j’attendais la plume

Qui ferait que mon nom soit dans les tribunes

Des canards, des journaux, des vendeurs de brume…

Tout petit canneton j’attendais la plume

Qui ferait que mon nom soit dans les tribunes

Des canards, des journaux, des vendeurs de brume…

Les pattes dans la mare j’avais beau tenter

Un jour j’en eut marre, j’ai dus me barrer

Loin de tous ces oiseaux qui se ressemblaient…

Sous mon jaune plumage, je me suis construit

Un cœur tout en couleur et l’orage…

Et l’orage s’est envolé et moi aussi, mes ailes

J’ai déployées, ma belle

J’ai survolé un monde où l’on s’aime…

Et moi aussi, mes ailes

J’ai déployées, ma belle

J’ai survolé un monde où l’on s’aime…

Une palme après l’autre j’ai gravis les dunes

Les collines et les autres, j’ai fait le plus dur

Au milieu des vautours, des mauvais, des enflures…

Au milieu des aigris qui brisent les rêves

Lentement j’ai compris que le vent se lève

Jamais seul, non jamais, que quand on l’appelle…

Sous mon jaune plumage, je me suis construit

Un cœur tout en couleur et l’orage…

Et l’orage s’est envolé et moi aussi, mes ailes

J’ai déployées, ma belle

J’ai survolé un monde où l’on s’aime…

Et moi aussi, mes ailes

J’ai déployées, ma belle

J’ai survolé un monde où l’on s’aime…

Et toi aussi, quand tes ailes

Tu déploieras, ma belle

Nous survolerons ce monde où l’on s’aime…

Où l’on s’aime…

À la fin du chemin, alors je serais vieux

Loin de tous mes chagrins, loin des envieux

Je me rappellerais et puis encore… Je m’envolerais…

Як каченя я чекала пір'я

Хто б зробив моє ім'я на трибунах

Качки, газети, продавці туману...

Як каченя я чекала пір'я

Хто б зробив моє ім'я на трибунах

Качки, газети, продавці туману...

Лапки в ставку я марно намагався

Одного дня мені набридло, я змушений був піти геть

Далеко від усіх тих птахів, які були схожі...

Під своїм жовтим оперенням я будував себе

Кольорове серце і буря...

А буря відлетіла і я, мої крила

Я розгорнувся, моя красуня

Я літав над світом, де ми любимо один одного...

І я теж, мої крила

Я розгорнувся, моя красуня

Я літав над світом, де ми любимо один одного...

Одна долоня за одною я лазила по дюнах

Пагорби і таке інше, я зробив найважчу частину

Серед грифів, злих, затяжних...

Посеред озлоблених, хто розбиває мрії

Повільно я зрозумів, що вітер посилюється

Ніколи наодинці, ні, ніколи, тільки тоді, коли покликаний...

Під своїм жовтим оперенням я будував себе

Кольорове серце і буря...

А буря відлетіла і я, мої крила

Я розгорнувся, моя красуня

Я літав над світом, де ми любимо один одного...

І я теж, мої крила

Я розгорнувся, моя красуня

Я літав над світом, де ми любимо один одного...

І ти теж, коли твої крила

Ти розгорнеш, моя красуня

Ми пролетімо над цим світом, де любимо один одного...

Де ми любимо один одного...

В кінці дороги я буду старий

Далеко від усіх моїх печалей, далеко від заздрісників

Я б згадав, а потім знову... Я б полетів...