Chanson d'hiver - Vianney

J’ai aimé la façon dont tes cheveux bouclaient

Quand le temps est humide, quand j’ai les yeux mouillés

Quand l’ambiance est aux pleurs

Que ne ferais-tu pas?

J’ai aimé la façon dont tu me racontais

28 000 histoires drôles

Même si je les connaissais

Oui, car pour me faire rire

Que ne ferais-tu pas?

Quand tu te fais encore plus belle à l’aide d’un crayon noir

Tu te parfumes même les mains alors qu’on va peut-être pas se voir

Oui, quand tu veux me plaire

Que ne ferais-tu pas?

Et j’aime tous tes baisers

Même quand on n’y croit plus

Du petit au long baveux

Devant tout le monde dans la rue

Puis quand tu me prends dans tes bras

Alors là, je te dis pas

De la Place de l’Etoile à la Place Clémenceau

Tissons nous une toile, s’envolera-t-elle bientôt?

Passerons-nous l’hiver, passerons-nous même lundi?

Même s’il y a plus d’hiver, on vit

Et si je t’offre pas de fleurs

C’est qu’elles seraient vexées

De n'être pas à la hauteur d’un rien de ton parfum

Et si je sais pas trop dire tout ça

Est-ce que tu m’en veux, parfois?

Quand tu me demandes si je danse, si je bois un peu ou pas

Tu me dis tout le mal que tu penses sur ces gens que tu ne connais même pas

Quand tu as peur qu’on se lasse, est-ce que tu crois que ça se voit pas?

De la Place de l’Etoile à la Place Clémenceau

Tissons nous une toile, s’envolera-t-elle bientôt?

Passerons-nous l’hiver, passerons-nous même lundi?

Même s’il y a plus d’hiver, on vit

Il faut dire que la distance

Du Nord au Sud de la France

Peut même faire peur aux colverts

Les oies sauvages en restent à terre

Et nous qui ne volons même pas

Comment fait-on, ça je ne sais pas

Voit-on les mêmes couleurs, les mêmes trucs, le même monde

Grandit-on comme il faut, côte à côte, dos à dos

Est-ce qu’on fait bien d’y croire

C’est peut-être trop beau?

Quelque part…

Мені сподобалося, як завивалося твоє волосся

Коли волога погода, коли мої очі вологі

Коли настрій плаче

Що б ти не зробив?

Мені сподобалося, як ти мені сказав

28 000 кумедних історій

Хоча я їх знав

Так, тому, щоб розсмішити мене

Що б ти не зробив?

Коли ти робиш себе ще красивішим за допомогою чорного олівця

Ви навіть парфумуєте свої руки, коли ми можемо не бачитися

Так, коли ти хочеш мені догодити

Що б ти не зробив?

І я люблю всі твої поцілунки

Навіть коли ми вже не віримо в це

Від малої до довгої слюнявості

На очах у всіх на вулиці

Тоді коли ти візьмеш мене на руки

Отже, я вам не кажу

Від площі Етуаль до площі Клемансо

Плетемо павутину, чи скоро відлетить?

Чи доживемо ми до зими, чи доживемо навіть до понеділка?

Навіть якщо зими більше не буде, ми живемо

А якщо я не подарую тобі квіти?

Це вони б образилися

Щоб не відчувати твого запаху

І якщо я не знаю, як все це сказати

Ти іноді звинувачуєш мене?

Коли ти мене запитуєш, танцюю я, п’ю трохи чи ні

Ти говориш мені все погане, що думаєш про цих людей, яких навіть не знаєш

Коли ти боїшся, нам стане нудно, тобі не здається, що це видно?

Від площі Етуаль до площі Клемансо

Плетемо павутину, чи скоро відлетить?

Чи доживемо ми до зими, чи доживемо навіть до понеділка?

Навіть якщо зими більше не буде, ми живемо

Треба сказати, що відстань

З півночі на південь Франції

Може навіть налякати крижень

Дикі гуси залишаються внизу

А ми, які навіть не літаємо

Як нам це зробити, я не знаю

Чи бачимо ми ті самі кольори, ті самі речі, той самий світ

Ми ростемо праворуч, пліч-о-пліч, спина до спини

Чи добре в це вірити

Може це занадто красиво?

Десь…