Gülümse - Velet, Yener Çevik

Geliyolar gülümse, gülümse

Ağlamanı istiyorlar gülümse, gülümse

Yarım kalmaz hiçbir şey, sen gülümse

İçi dışı bir olanlar şimdi bütün ses

Güvercin değil ama taklacı

Ben Hacivat Karagöz o kuklacı

Ay iki kere doğdu, güneş batmadı

Tüccar malı sattı ama tartmadı

Kalbim faça dolu, kırık kalmadı

Bekar evi zemin katta da magmadır

Çekip gittim, geri dönüp bakmadım

Bir of çektim bütün dağ çatladı

Müdürlere zıvanalı kart basın

Dövizleri satın Murat’a da kalmasın

Kardeşler küsmüş;

miras kavgası

Çocukken başladı ekmek kavgası

Bi' tepsi gevrek, siyah parkası

Sabah 4 Müslüm Baba şarkısı

Bu günlüğe beyaz yaka bakmasın

Tebeşirle çizdim bütün atlası

Geliyolar gülümse, gülümse

Ağlamanı istiyorlar gülümse, gülümse

Yarım kalmaz hiçbir şey, sen gülümse

İçi dışı bir olanlar şimdi bütün ses

Yeterince dayandım

Olur olmadık dağda yandım

Gençliğimde yas var

Bağrıma bastığım çocukluğum var

Kader kara, bahtım kara

Ahım kara, yazım kara

Başından yaz hele, başımda bin bela

«Gülüm, inadına gül.»

diyen gülüşler

İnadına gülece'm

Bir uçurum var üzerine gidece’m

Ateşler bile yanmaktan utanır

Bir gülmeyi bin yanmayı bilece’n

Köreliyo' duygular

Ocağıma ateş bıraktılar

Yaktılar, yanıma yattılar

Yapılan yarına kalır sandılar

Sözümün karası

Denizle nehir arası

Garibin vurur o sözüyle oluru ve acısı

Benim baharım benim kışım

O yazıma dokunan bir adamın sonunu da görece'm

Eninde sonunda bi' gün ölümü tadaca’n

Boş yere, boş şeylere kalp kırma

Dönüp de dolaşaca'n

Gidipte gelece’n

Gülümse, gülümse

Geliyolar gülümse, gülümse

Ağlamanı istiyorlar gülümse, gülümse

Yarım kalmaz hiçbir şey, sen gülümse

İçi dışı bir olanlar şimdi bütün ses

Вони йдуть посміхніться, посміхніться

Вони хочуть, щоб ви плакали, усміхалися, посміхалися

Нічого не зроблено наполовину, ти посміхаєшся

Всередині і зовні тепер все звучить

Не голуб, а стакан

Я Хачіват Карагьоз, той лялькар

Місяць народився двічі, сонце не зайшло

Купець продав товар, але не зважував його

Моє серце повне обличчя, воно не розбите

Будинок холостяка теж магма на першому поверсі

Я пішов геть, я не озирнувся

Я зітхнув і вся гора тріснула

Роздрукуйте врізні картки довірителям

Купувати валюту Мурату теж не залежить.

Брати образилися;

боротьба зі спадщиною

Хлібна бійка почалася ще в дитинстві

Піднос із хрусткими чорними парками

Ранок 4 Мусульманська пісня Баби

Цей щоденник не повинен бути білим комірцем.

Я намалював крейдою весь атлас

Вони йдуть посміхніться, посміхніться

Вони хочуть, щоб ви плакали, усміхалися, посміхалися

Нічого не зроблено наполовину, ти посміхаєшся

Всередині і зовні тепер все звучить

Я досить витерпів

Я згорів на горі

В моїй молодості є жалоба

У мене є дитинство, яке я ціную

Доля темна, моя доля чорна

О мій чорний, мій правопис чорний

Напиши від початку, тисяча бід в моїй голові

«Посміхайся, смійся назло».

усмішки, що говорять

Я буду сміятися за твою злобу

Там прірва, я її перейду

Навіть вогні горіти соромно

Ви вмієте посміхатися і горіти

Почуття Köreliyo

Вони підпалили моє вогнище

Згоріли, біля мене спали

Вони думали, що зроблене залишилося на завтра

чорне з мого слова

між морем і річкою

Незнайомець б'є цим словом, і біль

моя весна моя зима

Я побачу кінець людини, яка торкнеться цього письма.

Зрештою, одного дня ви відчуєте смак смерті

Не розбивай своє серце на порожніх речах

Коли повертаєшся і блукаєш

Незабаром

усміхнись, посміхнись

Вони йдуть посміхніться, посміхніться

Вони хочуть, щоб ви плакали, усміхалися, посміхалися

Нічого не зроблено наполовину, ти посміхаєшся

Всередині і зовні тепер все звучить