Вася - Василий К.

Ночью я свято уверен

Что я — блистательный гений,

Но стоит заре осветить этот мир

И место моё — сортир

Пока не наступит утро

Я бываю пронзительно мудрым,

Но солнце заглянет ко мне на чердак

И я — беспросветный мудак

Сомнения, страдания, раздумья, переживания

Чего прибедняешься, пьяненький Вася

Всё хорошо.

Ты прижизненный классик

Чего прибедняешься, Вася

Всё хорошо.

Ты — классик

Слегка утешают собратья

Что свихнулись на том же проклятьи

Со лба исчезают морщины

Когда слышу таких же кретинов

У ящика трепетно сядешь порой

В надежде, что новый явится герой,

Но как в брачный сезон обезьяна

Там Киркоров бесчинствует рьяно

Сомнения, страдания…

Вночі я свято впевнений

Що я — блискучий геній,

Але стоїть зорі висвітлити цей світ

І місце моє — сортир

Поки не настане ранок

Я є пронизливо мудрим,

Але сонце загляне до мене на горище

І я — безпросвітний мудак

Сумніви, страждання, роздуми, переживання

Чого прибідняєшся, п'яненький Вася

Все добре.

Ти прижиттєвий класик

Чого прибідняєшся, Вася

Все добре.

Ти— класик

Злегка втішають побратими

Що з глузду з'їхали на тому ж прокляття

З лоба зникають зморшки

Коли чую таких ж кретинів

У скриньки трепетно ​​сядеш часом

У сподіванні, що новий з'явиться герой,

Але як у шлюбний сезон мавпа

Там Кіркоров бешкетує завзято

Сумніви, страждання...