Монотеизм - Василий К., The Kürtens

Монотеизм

Безобразная опера, слышу

Они забыли отключить телефон

Я вываливаюсь из постели

Недосмотрев порнографический сон

В сотне метров по линии взгляда

Она ставит кофе, ей не хочется жить,

А в свободной руке — сердце-граната,

А кольцо на полу, она не будет звонить

В сотне миль по линии мысли

Он вернулся домой, он стоит средь руин

И не смеет коснуться кучи углей

Здесь была та комната, где жил его сын

И вслед за австралийским поэтом

Я готов расплющить свой нос о стекло

Наблюдая уродливость мира, молюсь

Духу Любви, монотеизму назло!

Может быть один только Бог

Может быть одна только Смерть,

Но может ли быть одна только Любовь

Чтоб для неё жить и с ней умереть?

Было страшно от силы твоих тонких рук

Когда ты развела кошмар бытия

В стороны, как половинки кулис

И встала на моей сцене, стройна и горда

Мне нравится видеть, как ты растёшь

Как становишься мудрой, день ото дня

Как прощаешь мне то, что нужно простить

И приручаешь ту тварь, что порою есть я Где ты был?

Я не помню, где

Как её звать?

Я не помню, как

Я признаю, что не виноват

Я не предатель, я просто дурак

Может быть, я когда-нибудь тоже смогу

Представляться просто парой слов

Вроде — я, Православный Христианин

Вроде — я, Степной Волк, из Рода Волков,

А пока — это слаще, чем пиво с утра

Ярче, чем всё золото со всем серебром

Романтичней, чем Алые Паруса

Дороже Silicon Valley со всем барахлом

Кто не верит нам — выйди вон

Кто мешает нам — выйди вон

Несовершенен и незавершён,

Но это наш мир, и нам нравится в нём

На облаках сидит пухлый Бог

Рядом с ним — тощая Смерть

Кого им не хватает, так это Любовь

И у меня она, кажется, есть

Ite, missa est, массаракш

Монотеїзм

Потворна опера, чую

Вони забули вимкнути телефон

Я вивалююся з постелі

Недодивившись порнографічний сон

У сотні метрів по лінії погляду

Вона ставить каву, їй не хочеться жити,

А в вільній руці — серце-граната,

А кільце на підлозі, вона не буде дзвонити

У сотні миль по лінії думки

Він повернувся додому, він стоїть серед руїн

І не сміє торкнутися купи вугілля

Тут була та кімната, де жив його син

І вслід за австралійським поетом

Я готовий розплющити свій ніс про скло

Спостерігаючи потворність світу, молюся

Духу Любові, монотеїзму на зло!

Може бути один тільки Бог

Може бути тільки Смерть,

Але може бути одна тільки Любов

Щоб для неї жити і з ній померти?

Було страшно від сили твоїх тонких рук

Коли ти розвела кошмар буття

У сторони, як половинки куліс

І стала на моїй сцені, струнка і горда

Мені подобається бачити, як ти ростеш

Як стаєш мудрою, з кожним днем

Як вибачаєш мені те, що потрібно пробачити

І приручаєш ту тварю, що часом є я Де ти був?

Я не пам'ятаю, де

Як її звати?

Я не пам'ятаю, як

Я визнаю, що не винен

Я не зрадник, я просто дурень

Може, я колись теж зможу

Представлятися просто парою слів

Начебто — я, Православний Християнин

Начебто - я, Степовий Вовк, з Роду Волків,

А поки — це солодше, ніж пиво з ранку

Яскравіше, ніж все золото зі сріблом

Романтичніше, ніж Червоні Вітрила

Дорожче Silicon Valley з усім барахлом

Хто не вірить нам — вийди геть

Хто заважає нам — вийди геть

Недосконалий і незавершений,

Але це наш світ, і нам подобається в ньому

На хмарах сидить пухкий Бог

Поруч із ним — худа Смерть

Кого їм не вистачає, так це Любов

І у мене вона, здається, є

Ite, missa est, масаракш