На грани - Варвара

Быть может ты просто мираж

В пустыне каменных лиц

За все, что ты мне молча отдашь

Я падаю вниз пред тобой

Ты своей живою водой наполнил меня

Научил меня видить и быть самой собой

На грани стального ножа

На грани меж страхом и срастью

Я замираю еле дыша

Боясь от счастья расспаться на части

Ты сделал своим ремеслом

Уменье ласкать и изранить

На грани меж ягненком и львом

Между жизнью и смертью на грани

Опасен, как спящий вулкан, и нежен, как шелк

Твои руки сильней, чем капкан, но в них хорошо засыпать

Напои меня молоком маковых грез

Среди звезд и гроз путь пройдет вслед за тобой

На грани стального ножа

На грани меж страхом и срастью

Я замираю еле дыша

Боясь от счастья расспаться на части

Ты сделал своим ремеслом

Уменье ласкать и изранить

На грани меж ягненком и львом

Между жизнью и смертью на грани

Войдя в дом, где нет не крыш и не стен

Я поняла суть твоей игры

Ты мой мир разбил,

Но отдал в замен все свои миры

На грани стального ножа

На грани меж страхом и срастью

Я замираю еле дыша

Боясь от счастья расспаться на части

Ты сделал своим ремеслом

Уменье ласкать и изранить

На грани меж ягненком и львом

Между жизнью и смертью на грани

Може ти просто міраж

У пустелі кам'яних осіб

За все, що ти мені мовчки віддаси

Я падаю вниз перед тобою

Ти своєю живою водою наповнив мене

Навчив мене бачити і бути самою собою

На межі сталевого ножа

На межі між страхом і жалем

Я завмираю ледве дихаючи

Боячись від щастя розпатися на части

Ти зробив своїм ремеслом

Вміння пестити і поранити

На межі між ягням і левом

Між життям і смертю на межі

Небезпечний, як сплячий вулкан, і ніжний, як шовк

Твої руки сильніші за капкан, але в них добре засипати

Напої мене молоком макових мрій

Серед зірок і гроз шлях пройде слідом за тобою

На межі сталевого ножа

На межі між страхом і жалем

Я завмираю ледве дихаючи

Боячись від щастя розпатися на части

Ти зробив своїм ремеслом

Вміння пестити і поранити

На межі між ягням і левом

Між життям і смертю на межі

Увійшовши до будинку, де немає не дахів і не стін

Я зрозуміла суть твоєї гри

Ти мій світ розбив,

Але віддав натомість усі свої світи

На межі сталевого ножа

На межі між страхом і жалем

Я завмираю ледве дихаючи

Боячись від щастя розпатися на части

Ти зробив своїм ремеслом

Вміння пестити і поранити

На межі між ягням і левом

Між життям і смертю на межі