Книга судеб - Варвара

Для чего ты в небо птицу отпустил.

Разве это сделал ты, если бы любил?

А теперь, в небе не лови, она словно солнце

Горя — улетает за моря!

Песня опустела и лента расплелась,

Мимо пролетела звенящая стрела.

В темный лес убежала, и шанса второго её поймать —

Не проси, не желай!

Для чого ти в небо птаха відпустив.

Хіба це зробив ти, якщо б любив?

А тепер, у небі не лови, вона немов сонце

Горя — відлітає за моря!

Пісня спорожніла і стрічка розплелася,

Мимо пролетіла дзвінка стріла.

В темний ліс втекла, і шансу другого її піймати —

Не проси, не бажай!