Белая птица - Варвара

За день умолкнет, расстает

Крик стай и мне полюбить, и петь

Лишь я никак не могу лететь от тебя

Нет сил и сердце устало, ему уже не хватает слов

Сказать: «Прости, все куда ушло, где любовь?»

И душа, как птица, у твоих дверей

Ты ее хоть как-нибудь согрей

Так белая птица бьёт крылом в сердце израненном моём

Сколько не знаю жить любви ещё осталось

Ты же её бросаешь сам, может последняя слеза

Так больно ранив упадёт, теперь чужим дождём,

А любовь ищет дом, белой птицей бьёт крылом

Без неё пропадём

Прости, что ночи считала, и дни, когда я тебя ждала

Прости, что нежность моя была так сильна

За что ты так меня ранишь?

Теперь, когда я совсем одна

Зачем всю ночь в пустоте одна тишина

И душа, как птица, у твоих дверей

Ты ее хоть как-нибудь согрей

Так белая птица бьёт крылом в сердце израненном моём

Сколько не знаю жить любви ещё осталось

Ты же её бросаешь сам, может последняя слеза

Так больно ранив упадёт, теперь чужим дождём,

А любовь ищет дом, белой птицей бьёт крылом

Без неё пропадём

За ней я в небо улечу, за белой птицей

Я еще хочу любви напиться

Я ведь так прошу не много, я прошу одной любви или отпусти

За ней я в небо улечу, за белой птицей

Я еще хочу любви напиться,

А в твоих руках остыли звезды

Ты беги пока не поздно за белой птицей той

За мной, за мной

Так белая птица бьёт крылом в сердце израненном моём

Сколько не знаю жить любви ещё осталось

Ты же её бросаешь сам, может последняя слеза

Так больно ранив упадёт, теперь чужим дождём,

А любовь ищет дом, белой птицей бьёт крылом

Без неё пропадём

За день замовкне, розстає

Крик зграй і мені полюбити, і співати

Лише я ніяк не можу летіти від тебе

Немає сил і серце втомилося, йому вже не вистачає слів

Сказати: «Пробач, все куди пішло, де кохання?»

І душа, як птах, біля твоїх дверей

Ти її хоч якось зігрій

Так білий птах б'є крилом у серце пораненому моєму

Скільки не знаю жити кохання ще залишилося

Ти ж її кидаєш сам, може остання сльоза

Так боляче поранивши впаде, тепер чужим дощем,

А любов шукає будинок, білим птахом б'є крилом

Без неї пропадемо

Пробач, що ночі вважала, і дні, коли я тебе чекала

Вибач, що ніжність моя була така сильна

За що ти так мене пораниш?

Тепер, коли я зовсім одна

Навіщо всю ніч у порожнечі одна тиша

І душа, як птах, біля твоїх дверей

Ти її хоч якось зігрій

Так білий птах б'є крилом у серце пораненому моєму

Скільки не знаю жити кохання ще залишилося

Ти ж її кидаєш сам, може остання сльоза

Так боляче поранивши впаде, тепер чужим дощем,

А любов шукає будинок, білим птахом б'є крилом

Без неї пропадемо

За нею я в небо влечу, за білим птахом

Я ще хочу любові напитися

Я так прошу не багато, я прошу одного кохання або відпусти

За нею я в небо влечу, за білим птахом

Я ще хочу любові напитися,

А в твоїх руках остигли зірки

Ти біги поки не пізно за білим птахом тім

За мною, за мною

Так білий птах б'є крилом у серце пораненому моєму

Скільки не знаю жити кохання ще залишилося

Ти ж її кидаєш сам, може остання сльоза

Так боляче поранивши впаде, тепер чужим дощем,

А любов шукає будинок, білим птахом б'є крилом

Без неї пропадемо