Наши мысли - Ваня Чебанов

И белая стена и мысли в потолок.

Натянута струна и сердце на замок.

Зачем читаешь сны, зачем приходишь в них.

В твои глазах живых я утопаю вмиг.

Наши мысли, где-то в тишине зависли.

Наши крики, оказались так дики.

Наши встречи, как выстрелы картечи.

Разбивали окна, задували свечи.

И черная стена и мысли в пустоте.

Под занавесом сна ты ангел в темноте.

Ломаешь пополам на части день и ночь.

Читаешь по губам и улетаешь прочь.

Наши мысли, где-то в тишине зависли.

Наши крики, оказались так дики.

Наши встречи, как выстрелы картечи.

Разбивали окна, задували свечи.

Наши мысли…

Наши мысли…

Наши мысли, где-то в тишине зависли.

Наши крики, оказались так дики.

Наши встречи, как выстрелы картечи.

Разбивали окна, задували свечи.

І біла стіна і думки в стелю.

Натягнута струна і серце на замок.

Навіщо читаєш сни, навіщо приходиш у них.

У твоїх очах живих я потопаю вмить.

Наші думки, десь у тиші зависли.

Наші крики, виявилися такими дикими.

Наші зустрічі, як постріли картечі.

Розбивали вікна, задували свічки.

І чорна стіна і думки в порожнечі.

Під завісою сну ти ангел у темряві.

Ломаєш навпіл на частини день і ніч.

Читаєш по губах і відлітаєш геть.

Наші думки, десь у тиші зависли.

Наші крики, виявилися такими дикими.

Наші зустрічі, як постріли картечі.

Розбивали вікна, задували свічки.

Наші думки…

Наші думки…

Наші думки, десь у тиші зависли.

Наші крики, виявилися такими дикими.

Наші зустрічі, як постріли картечі.

Розбивали вікна, задували свічки.