Лабиринты неба - Ваня Чебанов

Ночь на часах застыла между нами.

Вот, мой трамвай, но я стою.

Ее глаза не описать словами.

В них смотрю.

Припев:

Ее глаза похожи на лабиринты неба.

Я потерялся, ведь там — я раньше не был.

В них грусть и счастье и все одновременно.

Ее глаза похожи на лабиринты неба!

След от кольца на безымянном пальце.

Вижу, сейчас она одна.

Ее глаза… В них можно потеряться.

Навсегда.

Припев:

Ее глаза похожи на лабиринты неба.

Я потерялся, ведь там — я раньше не был.

В них грусть и счастье — и все одновременно.

Ее глаза похожи на лабиринты неба!

На лабиринты неба!

На лабиринты неба!

Ее глаза похожи…

Ее глаза похожи на лабиринты неба.

Я потерялся, ведь там — я раньше не был.

В них грусть и счастье — и все одновременно.

Ее глаза похожи на лабиринты неба!

Ее глаза похожи на лабиринты неба.

Я потерялся, ведь там — я раньше не был.

В них грусть и счастье и все одновременно.

Ее глаза похожи на лабиринты.

Ее глаза похожи на лабиринты.

Ее глаза похожи на лабиринты неба.

Ніч на годині застигла між нами.

Ось, мій трамвай, але я стою.

Її очі не описати словами.

В них дивлюся.

Приспів:

Її очі схожі на лабіринти неба.

Я загубився, адже там — я раніше не був.

В них смуток і щастя і все одночасно.

Її очі схожі на лабіринти неба!

Слід від кільця на безіменному пальці.

Бачу, зараз вона одна.

Її очі... У них можна загубитися.

Назавжди.

Приспів:

Її очі схожі на лабіринти неба.

Я загубився, адже там — я раніше не був.

В них сум і щастя — і все одночасно.

Її очі схожі на лабіринти неба!

На лабіринти неба!

На лабіринти неба!

Її очі схожі ...

Її очі схожі на лабіринти неба.

Я загубився, адже там — я раніше не був.

В них сум і щастя — і все одночасно.

Її очі схожі на лабіринти неба!

Її очі схожі на лабіринти неба.

Я загубився, адже там — я раніше не був.

В них смуток і щастя і все одночасно.

Її очі схожі на лабіринти.

Її очі схожі на лабіринти.

Її очі схожі на лабіринти неба.