Верни мне надежду - Валерия

Беспокойна ночь, бьется ливнем в окно.

Нет тебя в ней со мной, давно...

Шорохи шагов, с кем уходит любовь.

Знаем лишь мы с тобой, и Бог.

И она твоя, новая, а как же я?

Верни мне надежду.

Скажи, что она не вместо, а просто между.

Мною и тобой... мною и тобой...

Верни мою веру.

Любила не раз я, вновь ненавижу в первый.

Верни мою любовь... Верни мою любовь...

Все, чем я жила, все сгорело дотла.

Вновь не станет пылать зола.

Легче отпустить, раз уже не спасти.

Шторм сменяя на штиль, простить.

А любовь твоя, больно, но.

Лучше нее...

Верни мне надежду.

Скажи, что она не вместо, а просто между.

Мною и тобой... мною и тобой...

Верни мою веру.

Любила не раз я, вновь ненавижу в первый.

Верни мою любовь... Верни мою любовь...

Неспокойна ніч, б'ється зливою у вікно.

Немає тебе в ній зі мною, давно...

Шурхіт кроків, з ким йде любов.

Знаємо лише ми з тобою, і Бог.

І вона твоя, нова, а як же я?

Поверни мені надію.

Скажи, що вона не натомість, а просто між.

Мною і тобою... мною і тобою...

Поверни мою віру.

Любила не раз я, знову ненавиджу першого.

Поверни моє кохання... Поверни моє кохання...

Все, чим я жила, все згоріло вщент.

Знову не палатиме зола.

Легше відпустити, якщо вже не врятувати.

Шторм змінюючи на штиль, вибачити.

А кохання твоє, боляче, але.

Краще за неї...

Поверни мені надію.

Скажи, що вона не натомість, а просто між.

Мною і тобою... мною і тобою...

Поверни мою віру.

Любила не раз я, знову ненавиджу першого.

Поверни моє кохання... Поверни моє кохання...