Небеса - Валерия

Небо, наверное, та же река только в ней тонут не все, не всегда.

Небо, волнуясь в солнечный бриз манит и тянет плывущих всех вниз.

Тот, кто не плавал на небесах, тот не узнает, где счастье, где страх.

Страшно тонуть в глубине синевы счастье иль страх ты узнаешь — плыви.

Припев:

Я тебя прошу: останься с облаками и сойди потом на землю серебром.

Буду я бежать, ловить тебя руками я в ладони соберу, я тебя перенесу в свой дом.

Сильным, я знаю, не страшна река им утонуть не дадут облака.

В облаке Счастье, в реке Небеса с нежностью дарят друг другу сердца.

Припев:

Я тебя прошу: останься с облаками и сойди потом на землю серебром.

Буду я бежать, ловить тебя губами я тебя давно ждала

Оглянись и вспомни: здесь твой дом, оглянись, ты узнаешь свой дом я тебя ждала

так долго в нем.

Небо, мабуть, та річка тільки в ній тонуть не все, не завжди.

Небо, хвилюючись у сонячний бриз манить і тягне всіх, що пливуть вниз.

Той, хто не плавав на небесах, той не дізнається, де щастя, де страх.

Страшно тонути в глибині синя щастя або страх ти дізнаєшся — пливи.

Приспів:

Я тебе прошу: залишся з хмарами і зійди потім на землю сріблом.

Я бігтиму, ловитиму тебе руками я в долоні зберу, я тебе перенесу в свій будинок.

Сильним, я знаю, не страшна річка їм потонути не дадуть хмари.

У хмарі Щастя, в річці Небеса з ніжністю дарують один одному серця.

Приспів:

Я тебе прошу: залишся з хмарами і зійди потім на землю сріблом.

Я бігтиму, ловитиму тебе губами я тебе давно чекала

Оглянись і згадай: тут твій будинок, оглянись, ти дізнаєшся про свій будинок я тебе чекала

так довго в ньому.