Мы не похожи - Валерия

Ночь темна, трепетно

И нежно руки обнимают.

Я в любви, без конца

И края тихо растворяюсь.

Ведь когда душа на

Двоих одна можно, знаю.

Говорить без слов сто

Часов подряд все понимая.

Люди говорят...

Мы не похожи... да, не похожи...

Но душой близнецы.

И сердцем тоже, и сердцем тоже...

Люди говорят....

Помнишь наш майский Амстердам.

И прогулки до утра.

Как в кафе, признался мне в любви.

И я поверила тебе.

Ведь когда душа на двоих одна.

Можно, знаю.

Говорить без слов сто часов подряд.

Все понимая.

Люди говорят...

Мы не похожи... да, не похожи...

Но душой близнецы.

И сердцем тоже, и сердцем тоже...

Люди говорят...

Это так сложно, встретить того.

С кем так тебе просто.

Когда не ждёшь, с тобой происходит.

Прекрасное что-то.

Люди говорят...

Мы не похожи... да, не похожи...

Но душой близнецы.

И сердцу тоже, и сердцу тоже...

Люди говорят...

Я люблю тебя!

Ніч темна, трепетно

І ніжно руки обіймають.

Я в коханні, без кінця

І краю тихо розчиняюсь.

Адже коли душа на

Двох можна, знаю.

Говорити без слів сто

Годинник поспіль все розуміючи.

Люди кажуть...

Ми не схожі... так, не схожі...

Але душею близнюки.

І серцем теж, і серцем теж...

Люди кажуть....

Пам'ятаєш наш травневий Амстердам.

І прогулянки до ранку.

Як у кафе, зізнався мені у коханні.

І я повірила тобі.

Бо коли душа на двох одна.

Можна знаю.

Говорити без слів сто годин поспіль.

Усі розуміючи.

Люди кажуть...

Ми не схожі... так, не схожі...

Але душею близнюки.

І серцем теж, і серцем теж...

Люди кажуть...

Це так складно зустріти того.

З ким тобі так просто.

Коли не чекаєш, тобі відбувається.

Чудове щось.

Люди кажуть...

Ми не схожі... так, не схожі...

Але душею близнюки.

І серцю теж, і серцю теж...

Люди кажуть...

Я люблю тебе!