Самолётик - Валерий Курас

А он летал на кукурузнике

И был прикинут, как положено:

Костюм, рубашка, галстук узенький,

Дарил букеты ей роскошные!

А эта девушка жеманная

Капризно хлопала ресницами,

Что самолётик слишком маленький,

Что не бывает за границей.

Не беда, что самолётик маленький,

Что боится тучи грозовой,

В этой жизни есть простое правило —

Лучше маленький, но свой!

Он в небе синем и безоблачном

Слова выписывал, признания,

Но эта юная молочница

Не приходила на свидания.

В один прекрасный день всё кончилось,

И кукурузник скрылся из виду,

Теперь девчонка в одиночестве

Грустит сама себе завидуя!

Припев (х4)

А він літав на кукурудзяні

І був прикинутий, як належить:

Костюм, сорочка, краватка вузенька,

Дарував букети їй розкішні!

А ця дівчина манірна

Капризно плескала вії,

Що літачок занадто маленький,

Що не буває за кордоном.

Не біда, що літачок маленький,

Що боїться хмари грозової,

У цьому житті є просте правило—

Краще маленький, але свій!

Він в небі синьому і безхмарному

Слова виписував, зізнання,

Але ця юна молочниця

Не приходила на побачення.

В один прекрасний день все скінчилося,

І кукуруздник втік з виду,

Тепер дівчинка в самотності

Сумує сама собі заздрячи!

Приспів (х4)