Верь мне - Утро в тебе

Морскую гладь на землю променять

Глаза твои, наверное, не смогли.

Ты расскажи мне, все я должен знать,

Мне расскажи, как тонут корабли.

Пускай я перестану видеть сны,

Пускай застыну я в немой тоске,

Но мне лишь только те слова нужны,

Слова о том, как гибнет твой рассвет.

Верь мне – отстань от меня, взрывай свои звезды.

Верь мне – все слишком серьезно, все слишком серьезно.

Верь мне – вернуться назад уже невозможно.

Верь мне – отстань от меня, взрывай свои звезды!

Слова твои застыли на устах,

Закончили, не начав свой разбег.

Я рассказал тебе свой главный страх,

Я расскал, как падал белый снег.

Снег падал прямо на мечты,

И покрывал их толстой коркой льда,

Сжигал мои последние мосты,

Обратно не вернуться никогда.

Морську гладь на землю проміняти

Очі твої, мабуть, не змогли.

Ти розкажи мені, все я повинен знати,

Мені розкажи, як тонуть кораблі.

Нехай я перестану бачити сни,

Нехай застигну я в німій тузі,

Але мені тільки ті слова потрібні,

Слова про те, як гине твій світанок.

Вір мені - відчепись від мене, підривай свої зірки.

Вір мені – все надто серйозно, все надто серйозно.

Вір мені - повернутися назад вже неможливо.

Вір мені - відчепись від мене, підривай свої зірки!

Слова твої завмерли на устах,

Закінчили, не розпочавши свій розбіг.

Я розповів тобі свій головний страх,

Я розбив, як падав білий сніг.

Сніг падав прямо на мрії,

І покривав їх товстою кіркою льоду,

Спалив мої останні мости,

Назад не повернутися ніколи.