Революция - Утро в тебе

Она к нам приходит

Сказать свое слово,

Она возвращается

Снова и снова,

И каждую ночь

Она тихо стучится

В окна закрытых квартир.

Она к нам приходит,

Чтобы наполнить

Усталые души

Новой любовью,

Чтоб каждое утро

Снова дать силы

Прожить еще один день.

Говорят, что жить надо легко,

Говорят, что предел далеко,

Что должны мы по течению плыть,

Что «казаться» важнее чем «быть».

Говорят, что остыли сердца,

И не станет никто стоять до конца,

Но она несет новую весть

И она уже здесь

Она к нам приходит

Во тьму поколений

В темницу из дней

Вещей и явлений,

И дарит надежду

Всем ныне живущим

Что снова наступит рассвет.

Среди несказанных слов,

Среди несделанных дел,

Среди забытых имен,

До капли выпитых душ,

Среди изломанных рук,

Росою падает кровь -

Я слышу имя твое.

Вона до нас приходить

Сказати своє слово,

Вона повертається

Знову і знову,

І щоночі

Вона тихо стукає

У вікна зачинених квартир.

Вона до нас приходить,

Щоб наповнити

Втомлені душі

Новим коханням,

Щоб щоранку

Знову дати сили

Прожити ще один день.

Говорять, що жити треба легко,

Говорять, що межа далеко,

Що ми повинні по течії плисти,

Що «здаватися» важливіше, ніж «бути».

Кажуть, що остигли серця,

І не стане ніхто стояти до кінця,

Але вона несе нову звістку

І вона вже тут

Вона до нас приходить

У темряву поколінь

У в'язницю з днів

Речів та явищ,

І дарує надію

Всім, що нині живуть

Що знову настане світанок.

Серед невимовних слів,

Серед незроблених справ,

Серед забутих імен,

До краплі випитих душ,

Серед зламаних рук,

Росою падає кров -

Я чую твоє ім'я.