Так надо - Утро в тебе

Моя Россия – это моя боль.

Чтоб ни случилось, я всегда с тобой.

Ты в моем сердце и в моей крови,

Мы вместе, в ненависти и в любви.

И я не знаю, как ты будешь жить,

Когда порвутся цепи твоей лжи,

Когда погаснут миллионы глаз,

Когда погибнет твой рабочий класс.

Так надо,

Одна награда –

Мы вместе,

Мы рядом.

Ни герб, ни гимн, ни флаг не воскресят

Погибших в Грозном молодых ребят.

Ни Крым, ни храмы не согреют тех,

Кого ты бросила в нужде и в нищете.

Моя Росія – це мій біль.

Хоч би що трапилося, я завжди з тобою.

Ти в моєму серці та в моїй крові,

Ми разом, у ненависті та у коханні.

І я не знаю, як ти житимеш,

Коли порвуться ланцюги твоєї брехні,

Коли згаснуть мільйони очей,

Коли загине твій робітничий клас.

Так треба,

Одна нагорода –

Ми разом,

Ми поряд.

Ні герб, ні гімн, ні прапор не воскреснуть

Загиблих у Грозному молодих хлопців.

Ні Крим, ні храми не зігріють тих,

Кого ти кинула у злиднях і злиднях.