Спутники - Утро в тебе

Исчезаем с орбиты,

И глаза не закрыты,

Впереди темнота.

На земле позабыты.

И быть может, убито,

Все, что знали вчера.

Сквозь вселенные к звездам

Мы уже не вернемся,

Помаши нам рукой.

Только космос ответит,

Бесконечность нас встретит

И подарит покой.

Увидеть сверху весь этот мир,

Мы видим сверху весь этот мир.

Пограничные шрамы –

Снова вскрыты все раны

Той холодной войны.

Мы не слышим сигналов,

Ждем команд с терминалов,

Той, огромной страны.

Может, где-то есть люди,

Кто про нас не забудет

И кому мы нужны.

Если люди нас встретят,

Мы не сможем ответить –

Батареи пусты.

На последнем заряде

Полетали и хватит,

Мы уйдем с высоты.

Мы – железные птицы,

Но мы тоже боимся

Рева новой войны!

Зникаємо з орбіти,

І очі не заплющені,

Попереду темрява.

На землі забуті.

І може, вбито,

Все що знали вчора.

Крізь всесвіт до зірок

Ми вже не повернемося

Помахай нам рукою.

Тільки космос відповість,

Нескінченність нас зустріне

І подарує спокій.

Побачити зверху весь цей світ,

Ми бачимо згори весь цей світ.

Прикордонні шрами –

Знов розкрито всі рани

Тієї холодної війни.

Ми не чуємо сигналів,

Чекаємо команд з терміналів,

Тієї, величезної країни.

Може, десь є люди,

Хто про нас не забуде

І кому ми потрібні.

Якщо люди нас зустрінуть,

Ми не зможемо відповісти

Батареї порожні.

На останньому заряді

Політали і вистачить,

Ми підемо з висоти.

Ми – залізні птахи,

Але ми теж боїмося

Рева нової війни!