На ближайшем космодроме - Утро в тебе

Наша Земля — слишком тесная планета,

Всего для всех здесь точно нету

Карла Маркса плохо читали

Не грызли гранит, берегли эмали

Поверить в себя — стереть границы,

Ведь все мы можем летать подобно птицам

Но на банкноты разменяны крылья

И мы продолжаем дышать земной пылью

Все люди слепы — они не видят

Неба, звёзд и Луны.

И ненавидят,

Что их толкают вперёд, к совершенству

А небо ждёт — стучится в сердце!

Улечу я в космос, улечу я в космос,

Дом построю на Луне

Никаких вопросов, никаких вопросов,

Никаких сомнений нет

На ближайшем космодроме,

На попутной ракете,

В небо поднимусь

И в спину дует ветер

Сквозь холодные тучи,

Наполненные грозами,

Улечу вслед за светом,

Улечу вслед за звёздами

Наша Земля – надто тісна планета,

Усього для всіх тут точно немає

Карла Маркса погано читали

Не гризли граніт, берегли емалі

Повірити в себе - стерти межі,

Адже всі ми можемо літати подібно до птахів

Але на банкноти розміняли крила

І ми продовжуємо дихати земним пилом

Усі люди сліпі - вони не бачать

Небо, зірок та Місяця.

І ненавидять,

Що їх штовхають уперед, до досконалості

А небо чекає – стукає в серце!

Полечу я в космос, полечу я в космос,

Будинок збудую на Місяці

Жодних питань, жодних питань,

Жодних сумнівів немає

На найближчому космодромі,

На попутній ракеті,

У небо піднімуся

І в спину дме вітер

Крізь холодні хмари,

Наповнені грозами,

Втечу слідом за світлом,

Втечу за зірками