Это мы - Утро в тебе

Самолетом, ранним поездом

Убежать от одиночества,

Иногда так хочется двигаться вверх.

По страницам неоконченным,

По дорогам, никем не пройденным,

По словам твоих-моих не прожитых лет.

Это мы в ночи разжигаем костры.

Это мы, как прежде идеалам верны.

Это мы – кто, если надо, не вернется с войны.

Снова в путь и обещания,

Поцелуешь на прощание,

Не грусти, нам на двоих всего лишь тысячи лет.

Автостопом по галактике,

Проверять слова на практике,

Ты дождись и вместе скоро мы встретим рассвет.

Это мы в ночи разжигаем костры.

Это мы, как прежде идеалам верны

Это мы – кто, если надо, не вернется с войны.

Это мы – кто, если надо, долетит до луны.

Это мы – кто, если надо, доживет до весны.

Это мы!

Літаком, раннім поїздом

Втекти від самотності,

Іноді так хочеться рухатися нагору.

По сторінках незакінченим,

По дорогах, ніким не пройденим,

За словами твоїх моїх не прожитих років.

Це ми вночі розпалюємо багаття.

Це ми, як раніше, ідеалам вірні.

Це ми – хто, як треба, не повернеться з війни.

Знову в дорогу та обіцянки,

Поцілуєш на прощання,

Не сумуй, нам на двох лише тисячі років.

Автостопом по галактиці,

Перевіряти слова на практиці,

Ти дочекайся і разом скоро ми зустрінемо світанок.

Це ми вночі розпалюємо багаття.

Це ми, як раніше ідеалам вірні

Це ми – хто, як треба, не повернеться з війни.

Це ми – хто, як треба, долетить до місяця.

Це ми – хто, як треба, доживе до весни.

Це ми!