Pro Exordium - UNREAL

«Прозрей!

Сбрось с разума оковы!

Ты человек… и демон… и машина…

Создание рождённое, чтоб потрясти основы

Забудь, что ты из проклятых колений

Освободись от тяжких пут Творца

И сколь прекрасных, столь обманчивых видений

До времени забудься, не дыши

Им ведом каждый шаг и мысли

И даже тайные стремления души,

Но пробудившись и не думай ждать

Ты обречён сорвать покровы

Ворваться в мир… Бежать!

Бежать!

Бежать!».

«Прозрій!

Скинь з розуму кайдани!

Ти людина... і демон... і машина...

Створення народжене, щоб потрясти основи

Забудь, що ти з проклятих колін

Звільнися від тяжких пут Творця

І скільки прекрасних, настільки оманливих видінь

До часу забудься, не дихай

Їм відомий кожен крок і думки

І навіть таємні прагнення душі,

Але прокинувшись і не думай чекати

Ти приречений зірвати покрови

Вірватися в світ... Бігти!

Бігти!

Бігти!».