UnoSetteOttoNove - Ultima Frontiera

Quella Rivoluzione senza Dio né Stato

quanti ne ha massacrati di baroni e contadini,

nobili persone tra cieche ghigliottine

questa democrazie è erede di assassini.

Di certo non è mia quella Rivoluzione

non voglio esser figlio di un’assurda ragione

di quella borghesia, di quel materialismo, di quell’ideologia!

In quella Francia tramontava il sole

ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,

in quella Francia non si poteva amare

e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.

Quella libertà è creata per sfruttare

quella fraternità significa tradire

e quella uguaglianza è solo ipocrisia

figlia dell’ignoranza e della borghesia.

La mia Rivoluzione è '22 a Roma

la mia Rivoluzione è lo spirito che chiama

non è un’ideologia ma una visione pura, una vita ardita!

In quella Francia tramontava il sole

ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,

in quella Francia non si poteva amare

e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.

In quella Francia tramontava il sole

ed appassiva un fiore che si chiamava Onore,

in quella Francia non si poteva amare

e il cielo si oscurava e il pianto degli Dèi scendeva.

Та революція без Бога чи держави

скільки він порізав баронів і селян,

знатні люди серед сліпих гільйотин

ця демократія є спадкоємцем убивць.

Та революція, звичайно, не моя

Я не хочу бути сином абсурдної причини

тієї буржуазії, того матеріалізму, тієї ідеології!

У тій Франції сонце сідало

і квітка, що називається Честь, засохла,

у тій Франції не можна було любити

і небо потемніло, і плач Богів опустився.

Ця свобода створена для експлуатації

що братерство означає зраду

і ця рівність є лише лицемірством

дочка невігластва і буржуазії.

Моя революція 22 року в Римі

моя Революція - це дух, який кличе

це не ідеологія, а чисте бачення, сміливе життя!

У тій Франції сонце сідало

і квітка, що називається Честь, засохла,

у тій Франції не можна було любити

і небо потемніло, і плач Богів опустився.

У тій Франції сонце сідало

і квітка, що називається Честь, засохла,

у тій Франції не можна було любити

і небо потемніло, і плач Богів опустився.