Metaphora - Tystnaden

Inside we bleed, and search, for something that won’t come

Today is too far, realize that, don’t try to forget

We wait in silence, this distance take us far from real

There, in my horizon, many empty spaces are

Filled with my nothing

Too many farewells of falseness

Too many blows

Many quarrels never had

Waiting inside is the fight of our lives

Too much of grudge and reward never lived

You know that I’ve never had time, to leave behind me

Everything I don’t want

Me, as nothing had been

As words had not been

I worked hard since here

What I lived, I lived (it) for others

I was saying and thinking not to have time for me in my prayers

I was thinking of having built

But I’ve never built up myself

Me, as nothing had been

As words had not been

I see in my horizon desire of sowing

You know that I’ve never had time to leave behind me

Everything I don’t want

I witness with my closed heart and hope to die that

The ripper of my whole life is me and Metaphora of myself

I witness with my honesty: there are my seeds

And witness that I want to reappear again from me

Всередині ми крововипускаємо й шукаємо щось, чого не буде

Сьогодні занадто далеко, усвідомте це, не намагайтеся забути

Ми чекаємо в мовчанні, ця відстань заведе нас далеко від реальності

Там, на моєму горизонті, багато порожніх місць

Наповнений моїм ніщо

Забагато прощань неправди

Забагато ударів

Багато сварок ніколи не було

Чекати всередині — це боротьба нашого життя

Занадто багато образи й винагороди ніколи не жили

Ви знаєте, що я ніколи не встиг залишити позаду

Все, чого я не хочу

Я, як нічого не було

Як не було слів

Відтоді я наполегливо працював

Те, що я жив, я жив (це) для інших

Я говорив і думав, щоб не встигнути на мене у молитвах

Я думав побудувати

Але я ніколи не будував себе

Я, як нічого не було

Як не було слів

У своєму горизонті я бачу бажання посіву

Ви знаєте, що я ніколи не встиг залишити позаду

Все, чого я не хочу

Я свідкую своїм закритим серцем і сподіваюся померти це

Розривник мого життя — це я і Метафора мого самого

Я свідкую своєю чесністю: там моє насіння

І свідчи, що я хочу знову з’явитися від мене