Глотая кровь - Тёплые дни

Зачем ворвался в мою жизнь ты, улыбчивый дьявол?

Ты что-то хочешь доказать?

Скажи мне в лицо!

Всё превратилось в лабиринты, где стены из лавы.

Где стало нечего терять и завтра на зло.

Но Я из последних сил держу

Надежду, веру и любовь.

И над собою громко ржу, глотая кровь…

Ты добился своего,

Значит жизнь на твоей стороне.

Мне так пусто без неё.

В море страха на глубине

Молчу.

Зачем ты говоришь всё это, любезный Иуда?

Ты пропитался грязью лжи, принёс её нам.

Всё помнить, знать и ненавидеть я буду, покуда

Тебе Господь даёт дышать.

Читай по губам:

Жизнь расставит всех по местам!

Жизнь расставит всех по местам!

Жизнь расставит всех по местам!

Читай по усталым губам!

А пока…

Ты добился своего,

Значит жизнь на твоей стороне.

Мне так пусто без неё.

В море страха на глубине

Молчу.

Соткан мир

Из грехов

И глотая кровь, я Ко всему готов

Навіщо увірвався в моє життя ти, усміхнений диявол?

Ти щось хочеш довести?

Скажи мені в обличчя!

Все перетворилося на лабіринти, де стіни з лави.

Де стало нічого втрачати і завтра на зло.

Але Я з останніх сил тримаю

Надію, віру та любов.

І над собою голосно іржу, ковтаючи кров…

Ти досягнув свого,

Значить життя на твоєму боці.

Мені так пусто без неї.

У морі страху на глибині

Мовчу.

Навіщо ти говориш усе це, любий Юдо?

Ти просочився брудом брехні, приніс її нам.

Все пам'ятати, знати і ненавидіти я буду, поки

Тобі Господь дає дихати.

Читай по губах:

Життя розставить усіх за місцями!

Життя розставить усіх за місцями!

Життя розставить усіх за місцями!

Читай по втомлених губах!

А поки…

Ти досягнув свого,

Значить життя на твоєму боці.

Мені так пусто без неї.

У морі страху на глибині

Мовчу.

Соткан світ

Із гріхів

І ковта кров, я Ко всьому готовий