Девять недель - Тёплые дни

Verse 1:

Ничего не происходит двое суток, трое суток —

Весь пронизан тоскою этот жуткий промежуток.

Что-то сказано не мною;

задыхаюсь, закрываю глаза.

Пластилиновые мысли затвердели, онемели руки.

Все, что мы хотели — доказать, что можно жить без скуки,

Но сейчас, не скрою, все пронизано тоскою.

Chorus:

Девять недель, опрокинутых вдаль;

Мы движемся дальше, не чувствуя боли.

Сильные взгляды устремляются вдаль.

Bridge:

И где-то далеко — свет в конце туннеля,

И длится словно жизнь девятая неделя.

Chorus:

Девять недель, опрокинутых вдаль;

Мы движемся дальше, не чувствуя боли.

Сильные взгляды устремляются вдаль.

Verse 2:

Параллельные прямые в невесомой серой плоскости.

(и)

Я еще никто, чтоб измерять все эти тонкости —

Никто еще не знает, что нас завтра ожидает…

Chorus*:

Девять недель, опрокинутых вдаль;

Мы движемся дальше, не чувствуя боли.

Сильные взгляды устремляются вдаль.

Не чувствуя боли.

Не чувствуя боли.

Не чувствуя боли.

Не чувствуя боли.

Verse 1:

Нічого не відбувається дві доби, три доби —

Весь пронизаний тугою цей страшний проміжок.

Щось сказано не мною;

задихаюся, заплющую очі.

Пластилінові думки затверділи, заніміли руки.

Все, що ми хотіли — довести, що можна жити без нудьги,

Але зараз, не дуже, все пронизане тугою.

Chorus:

Дев'ять тижнів, перекинутих у далечінь;

Ми рухаємося далі, не відчуваючи болю.

Сильні погляди спрямовуються в далечінь.

Bridge:

І десь далеко — світло в кінці тунелю,

І триває ніби життя дев'ятий тиждень.

Chorus:

Дев'ять тижнів, перекинутих у далечінь;

Ми рухаємося далі, не відчуваючи болю.

Сильні погляди спрямовуються в далечінь.

Verse 2:

Паралельні прямі в невагомій сірій площині.

(і)

Я ще ніхто, щоб вимірювати всі ці тонкощі.

Ніхто ще не знає, що нас завтра чекає...

Chorus*:

Дев'ять тижнів, перекинутих у далечінь;

Ми рухаємося далі, не відчуваючи болю.

Сильні погляди спрямовуються в далечінь.

Не відчуваючи болю.

Не відчуваючи болю.

Не відчуваючи болю.

Не відчуваючи болю.