Two Afternoons - Tropical Fuck Storm

Midafternoon, high summer

On the island’s southern shore

Just you and your boy Zorba

Going where the water’s warm

Where the sea’s a desolation

It ain’t much better than the land

And any trace of civilisation

Has been long buried in the sand

Like waves on thirsty beaches

Where goats with human faces

And the skeletons of horses

They roam the fourth dimension

Long before anyone drank hemlock

Long before anyone got nailed up

Two afternoons that reign ‘cause they were forever going to pains

Tryin' make their names tearing each other up

This morn you woke and spoke of dreaming

About two endless afternoons

Well I feel old by hotel pools

But in the future I’ll be history

Though I’m happy going anywhere you choose

The sea, the sky, your dreaming eyes

And a heat that won’t let up

I hear someone say «I see the coast of Africa from here»

But you’re asleep or you don’t bother looking up

They said that later on there’d be a party on the beach

I look around me now and I can see it’s still at large

I would not hold them to their promises

‘cause this could all be a mirage

We used to dive down to the bottom

Way out beyond the shore

But something’s changed

Where, what, how, when?

I do not really think I wanna know about

What’s down there anymore

Well the last time we went down there

I was not feeling very good

But you could always hold your breath

A whole lot longer than I could

Well of course you’d go a long way in a short time

If you felt that’s what you wanted

You’ve only gotta back yourself for once

But me I’m trying to enjoy two afternoons under the dunes

Though all I’ve made’s a detailed survey of the surface of the sun

Just say from this day forward

You won’t ever look behind

And everything that you believe in

It just depends on what you find

Полдень, розпал літа

На південному березі острова

Тільки ти і твій хлопчик Зорба

Іду туди, де тепла вода

Там, де море — пустеля

Це не набагато краще, ніж земля

І будь-який слід цивілізації

Давно був похований у піску

Як хвилі на спраглих пляжах

Де кози з людськими обличчями

І скелети коней

Вони блукають у четвертому вимірі

Задовго до того, як хтось пив болиголов

Задовго до того, як хтось був прибитий

Два дня, які панують, тому що вони назавжди мучилися

Намагаючись вигадувати їхні імена, розриваючи один одного

Сьогодні вранці ви прокинулися й заговорили про сни

Про два нескінченних полудня

Ну, я почуваюся старим біля готельних басейнів

Але в майбутньому я стану історією

Хоча я із задоволенням піду, куди ви виберете

Море, небо, твої мрії очі

І тепло, яке не зникає

Я чую, як хтось каже: «Звідси я бачу узбережжя Африки»

Але ви спите або не потрудитесь підняти очі

Вони сказали, що пізніше буде вечірка на пляжі

Я оглядаюся зараз і бачу, що воно все ще на вільному

Я б не дотримувався їхніх обіцянок

бо все це може бути міражем

Ми звикли пірнати на дно

Вихід за берег

Але щось змінилося

Де, що, як, коли?

Я насправді не думаю, що хочу знати про

Що там уже внизу

Ну, востаннє ми були туди

Я почувався не дуже добре

Але ти завжди міг затамувати подих

Набагато довше, ніж я міг би

Звичайно, ви пройдете довгий шлях за короткий час

Якщо ви відчували, що це те, що ви хочете

Вам потрібно повернути себе лише раз

Але я намагаюся насолоджуватися двома днями під дюнами

Хоча все, що я зробив, — це детальний огляд поверхні Сонця

Просто скажи від цього дня

Ви ніколи не озирнетеся

І все, у що ти віриш

Це залежить від того, що ви знайдете