Звезда - Tracktor Bowling

Вдаль вновь скорей под лунным светом,

А звезда — за мною следом.

Навстречу ей душа взлетела,

Потекла, вверх полетела.

Посмотри, что же теперь осталось

Позади?

Посмотри, куда же манит даль.

Позади следы замел январь

Вдаль вновь скорей, вернуться мне бы —

Ждет меня чужое небо,

Сталь глаз-ножей, чужие взгляды,

Но всегда со мною рядом

Только ты,

Только ты, моя звезда

Я не вижу — дай мне найти свой путь,

Я не знаю, есть ли там кто-нибудь.

Вижу я: тени мимо летят опять,

Но в чужом мире буду всегда я знать,

Если я в ночь иду навстречу ветру,

Если я смерть держу руками,

И когда вновь ищу дорогу к свету,

То звезда всегда хранит меня

Вдаль вновь скорей, холодный ветер

Обнимал, но не ответил,

Где я теперь, скажи мне, ветер

Улетел, он не ответил.

Подожди, скажи, мне нужно знать,

Помоги!

«Посмотри, — он мне шепнул тогда —

Ты внутри, твой поезд в никуда»

Но вдруг в небе вспыхнув моя звезда

Вниз слетела мигом сгорев дотла,

В пепле звезд ответ я нашла тогда —

Что не в небе — в сердце она всегда.

Если я в ночь иду навстречу ветру,

Если я смерть держу руками,

И когда вновь ищу дорогу к свету,

То звезда всегда хранит меня

Вдалину знову швидше під місячним світлом,

А зірка — за мною слідом.

Назустріч їй душа злетіла,

Потекла, вгору полетіла.

Подивися, що тепер залишилося

Позаду?

Подивися, куди ж манить далечінь.

Позаду сліди замів січень

Вдалину знову швидше, повернутися мені?

Чекає на мене чуже небо,

Сталь очей-ножів, чужі погляди,

Але завжди зі мною поруч

Тільки ти,

Тільки ти, моя зірко

Я не бачу — дай мені знайти свій шлях,

Я не знаю, чи є там хтось.

Бачу я: тіні повз мене летять,

Але в чужому світі буду завжди знати,

Якщо я вночі йду назустріч вітру,

Якщо я смерть тримаю руками,

І коли знову шукаю дорогу до світла,

То зірка завжди зберігає мене

Вдалину знову швидше, холодний вітер

Обіймав, але не відповів,

Де я тепер, скажи мені, вітер

Полетів, він не відповів.

Стривай, скажи, мені потрібно знати,

Допоможи!

«Подивися, — він мені шепнув тоді —

Ти всередині, твій поїзд в нікуди»

Але раптом у небі спалахнула моя зірка

Вниз злетіла миттю згорівши вщент,

У попелу зірок відповідь я знайшла тоді

Що не в небі в серці вона завжди.

Якщо я вночі йду назустріч вітру,

Якщо я смерть тримаю руками,

І коли знову шукаю дорогу до світла,

То зірка завжди зберігає мене