Метро - Tracktor Bowling

Прочь улетает, медленно тая слепая пустота

Мелькают лица, тонкими пальцами бьют лучи в стекло

Закрытых окон

И были вместе, может быть здесь мы, а может просто так

В моих ладонях прошлое тонет, ведь мы уже давно

Так одиноки…

Останься со мной…

Вернемся назад…

Я бегу сквозь город без лица

В огнях подземного кольца

И летят сквозь землю поезда

Из ниоткуда в никуда… в никуда…

Ты — мой сон!

Я — лишь тень!

Я — твой сон!

Ты — лишь тень!

Не знаю, кто ты, как далеко ты и где ты ждешь меня

Я обещаю, не опоздаю, ведь ехать в никуда

Всего лишь вечность…

Глаза закрою — рядом с тобою, но миг и нет тебя

И мимо с воем темной волною сплетают провода

Путь в бесконечность…

Развей мою боль…

Смотри мне в глаза…

Я бегу сквозь город без лица

В огнях подземного кольца

И летят сквозь землю поезда

Из ниоткуда в никуда… в никуда…

Ты — мой сон!

Я — лишь тень!

Я — твой сон!

Ты — лишь… тень!

Останься со мной

Вернемся назад

Развей мою боль

Смотри мне в глаза

И там глубоко у самого дна

Увидишь что я сгорела дотла…

Вдоль по тоннелям и ночным перронам

По переходам и пустым вагонам

Я словно тень скольжу по краю света

Тебя зову, но снова нет ответа…

Геть летить, повільно та сліпа порожнеча

Миготять обличчя, тонкими пальцями б'ють промені в скло

Закритих вікон

І були разом, може бути тут ми, а може просто так

У моїх долонях минуле тоне, адже ми вже давно

Так самотні...

Залишся зі мною…

Повернемося назад.

Я біжу крізь місто без обличчя

У вогнях підземного кільця

І летять крізь землю поїзда

З ні звідки в нікуди... в нікуди...

Ти мій сон!

Я— лише тінь!

Я твій сон!

Ти— лише тінь!

Не знаю, хто ти, як далеко ти і де ти чекаєш мене

Я обіцяю, не запізнюся, адже їхати в нікуди

Лише вічність…

Очі закрию — поруч з тобою, але мить і немає тебе

І ми з воїм темною хвилею сплітають дроти

Шлях у нескінченність…

Розви мій біль…

Дивись мені в очі…

Я біжу крізь місто без обличчя

У вогнях підземного кільця

І летять крізь землю поїзда

З ні звідки в нікуди... в нікуди...

Ти мій сон!

Я— лише тінь!

Я твій сон!

Ти— лише... тінь!

Залишся зі мною

Повернемося тому

Розви мій біль

Дивись мені в очі

І там глибоко у самого дна

Побачиш що я згоріла вщент…

Вздовж по тунелях і нічних перонах

По переходам та порожнім вагонам

Я немов тінь ковзаю по краю світла

Тебе кличу, але знову немає відповіді…