Холодней - Tracktor Bowling

Когда-то и где-то так далеко

Весеннее солнце нам гладило кожу

Порою бывало вдруг нелегко —

Смеялись сквозь слезы: «Да ну и что же?»

Ведь ветер гулял в волосах,

Мы пили любовь, но на взлете хмельных лет

Нас сбросили вниз небеса

И поняли мы, что дороги назад нам нет

А ночами в тишине плачем о своей весне

И остались нам теперь только сталь и холод дней…

Стали холодней!

Дни каплей за каплей из жизни — вон,

А узел сжимается туже и туже

И вот вдруг однажды, придя домой

Ты понимаешь, что больше не нужен

В доме, где нету тепла

Где мы словно птицы разбились о стены

И наши осколки стекла

Не склеить в один никогда, наверное…

А ночами в тишине плачем о своей весне

И остались нам теперь только сталь и холод дней…

Стали холодней!

Колись і десь так далеко

Весняне сонце нам гладило шкіру

Часом бувало раптом нелегко.

Сміялися крізь сльози: «Та ¦ну і що ж?»

Адже вітер гуляв у волоссі,

Ми пили любов, але на зльоті хмільних років

Нас скинули вниз небеса

І зрозуміли ми, що дороги назад нам немає

А ночами в тиші плачемо про свою весну

І залишилися нам тепер тільки сталь і холодні дні.

Стали холоднішими!

Дні крапель за краплі з життя — он,

А вузол стискається тугіше і тугіше

І ось раптом одного разу, прийшовши додому

Ти розумієш, що більше не потрібен

У будинку, де немає тепла

Де ми наче птахи розбилися про стіни

І наші уламки скла

Не склеїти в один ніколи, напевно…

А ночами в тиші плачемо про свою весну

І залишилися нам тепер тільки сталь і холодні дні.

Стали холоднішими!