Время - Tracktor Bowling

Время расставит на места все, что разбилось на куски.

Новая жизнь развеет прах, будни излечат от тоски.

Только потеряв, мы начнем ценить;

Только опоздав - учимся спешить.

Как же стать сильней, чтобы не винить?

Просто позабыть навсегда -

И жить, больше не просить у времени взаймы

То, чего вернуть нельзя назад никогда..

Если есть где-то легкий путь, мы убегаем от беды.

Легче уйти, перешагнуть - время всегда сотрет следы.

Многому в жизни учит боль!

Нужно ли нам все это знать?

Время залечит раны, но

Не повернуть его нам вспять.

Только не любив - можно отпустить.

Только видя смерть, научиться жить.

Легче не иметь - сразу всё отдать,

Чтобы не терять никогда -

И жить, больше не просить у времени взаймы

То, чего вернуть нельзя...

Не ждать, и себе не лгать, а самому пройти

Свой нелегкий путь длиною в жизнь до конца!

И снова просить то, чего не вернуть -

Легче уйти, чем пройти этот путь.

Время снова летит чередой бесконечных бед:

Страхи, волненья, причин для которых нет.

Время, которого нам никогда не вернуть.

Легче ушедшим, чем тем, кто остался ждать.

Легче сошедшим с ума себя оправдать!

Нет больше силы и веры пройти этот путь...

И снова просить то, чего не вернуть;

Легче уйти, чем пройти этот путь длиною в жизнь до конца.

Час розставить на місця все, що розбилося на шматки.

Нове життя розвіє порох, будні вилікують від туги.

Тільки втративши ми почнемо цінувати;

Тільки спізнившись – вчимося поспішати.

Як же стати сильнішим, щоб не звинувачувати?

Просто забути назавжди -

І жити, більше не просити у часу у позику

Те, чого повернути не можна назад ніколи.

Якщо є десь легка дорога, ми тікаємо від біди.

Легше піти, переступити - час завжди зітре сліди.

Багато чого в житті вчить біль!

Чи потрібно нам це знати?

Час вилікує рани, але

Не повернути його нам назад.

Тільки не любивши – можна відпустити.

Тільки бачачи смерть, навчитись жити.

Легше не мати - одразу все віддати,

Щоб не втрачати ніколи

І жити, більше не просити у часу у позику

Те, чого повернути не можна...

Не чекати і собі не брехати, а самому пройти

Свій нелегкий шлях довжиною до кінця життя!

І знову просити те, чого не повернути

Легше піти, аніж пройти цей шлях.

Час знову летить чергою нескінченних бід:

Страхи, хвилювання, причин яких немає.

Час, якого нам ніколи не повернути.

Найлегше пішли, ніж тим, хто залишився чекати.

Легше збожеволіли себе виправдати!

Немає більше сили та віри пройти цей шлях.

І знову просити те, чого не повернути;

Легше піти, ніж пройти цей шлях довжиною до кінця життя.