Игра - Tracktor Bowling

Нарисую картину твоей души

И повешу ее на своих словах,

Нажимая на кнопки, забудем жизнь,

Подавляя тот искренний первый страх

Я и ты, ты и я стали словно немые куклы,

Я и ты, мы игра, мы играем без фальши, лишь

Я и ты — мы одни — ищем снова следы рассудка,

Но нет дороги обратно, нас больше не ждут…

Я скопирую жесты, построю взгляд,

Нашу хрупкую сущность я спрячу внутри,

Если все же сможешь открыть глаза…

Буду резать ладони, а ты смотри

Я и ты, ты и я стали словно немые куклы,

Я и ты, мы игра, мы играем без фальши, лишь

Я и ты — мы одни — ищем снова следы рассудка,

Но нет дороги обратно, нас больше не ждут…

Давай играть, как в первый и последний раз,

Как лабиринт, что вне твоих усталых глаз

И душит звук, теряем связь, мы все немы

Оставим лишь одни корявые шипы

От первых роз всех наших мыслей и идей

Последний раз и мы сотрем границы дней

Одна игра — по правилам или без них

Давай играть по правилам, как ты привык

Ведь ты привык?

Я и ты, ты и я стали словно немые куклы,

Я и ты, мы игра, мы играем без фальши, лишь

Я и ты — мы одни — ищем снова следы рассудка,

Но нет дороги обратно, нас больше не ждут…

Намалюю картину твоєї душі

І повішу її на своїх словах,

Натискаючи на кнопки, забудемо життя,

Пригнічуючи той щирий перший страх

Я і ти, ти і я стали ніби німі ляльки,

Я і ти, ми гра, ми граємо без фальші, лише

Я и ти — ми одні — шукаємо знову сліди розуму,

Але немає дороги назад, нас більше не чекають ...

Я скопіюю жести, побудую погляд,

Нашу тендітну сутність я сховаю всередині,

Якщо все-таки зможеш розплющити очі…

Різатиму долоні, а ти дивися

Я і ти, ти і я стали ніби німі ляльки,

Я і ти, ми гра, ми граємо без фальші, лише

Я и ти — ми одні — шукаємо знову сліди розуму,

Але немає дороги назад, нас більше не чекають ...

Давай грати, як в перший і останній раз,

Як лабіринт, що поза твоїми втомленими очима

І душить звук, втрачаємо зв'язок, ми все німи

Залишимо лише одні кострубаті шипи

Від перших троянд усіх наших думок та ідей

Останній раз і ми сотром межі днів

Одна гра — за правилами або без них

Давай грати за правилами, як ти звик

Ти ж звик?

Я і ти, ти і я стали ніби німі ляльки,

Я і ти, ми гра, ми граємо без фальші, лише

Я и ти — ми одні — шукаємо знову сліди розуму,

Але немає дороги назад, нас більше не чекають ...