Panubohudooken - Tomas Klus

Za devatero horami a devatero řekami,

leží kraj líbezný jak z reklamy,

tam v pravdě pšenka nekvete,

člověk zde vyvinul se z prasete.

Oděni v sametové rubáše,

zloději loví zbytky guláše,

z plastových talířku kartou ze zlata,

a při tom poslouchají Poupata.

A tváře se tam nemění,

pouze tituly a příjmení

a kdo má peníze vystaví svou mordu

u dálnice na bilboardu.

Potom řidič vskutku tvrdý chleba má,

furt on the road a s lumpama,

učí se všechna hesla zpaměti

a pak ty kecy hustí do dětí.

Za co, Pane Bože, za co, trestáš tento prostý lid?

Za co, Pane Bože, za co, nechals nás se napálit?

Za co, Pane Bože, za co?

Zas čtyři roky v prdeli.

Za co, Pane Bože, za co?

Omluv mě, že jsem tak smělý.

Mezi pány panuje věčná neshoda,

jeden chce z vrchu, tož druhý musí zespoda,

aby ochránil voliče občana,

před kapitalistickýma zrůdama.

Tak jedni kradou pro lidi a druzí od lidí,

případné aférky se pod stůl odklidí,

hlavně dodržovat všechny zásady,

nejlíp se špína kydá za zády.

Léta už tajím svoji příslušnost,

k zemi co vyměnila hrubost za slušnost,

bo se mi nelíbí morální předlohy,

čili papaláši hrající si na Bohy.

Povinné školení pro všechny poslance,

lehce planého žvanění, lekce arogance

a místo polední debaty z prdu kulička,

ať vzkvétá naše zemička!

Za co, Pane Bože, za co, trestáš tento prostý lid?

Za co, Pane Bože, za co, nechals nás se napálit?

Za co, Pane Bože, za co?

Zas čtyři roky v prdeli.

Za co, Pane Bože, za co chceš, abychom trpěli?

Nutno ještě říct k tomu všemu,

hledám nohy nešťastných řešení v extrému

a tak bacha na Rudé koalice,

vzpomeňme, jaká je po třešních stolice.

Nedávno přišla jedna děsivá zpráva,

že se zase valí dělníci, tentokrát zprava,

poznávacím znamením jsou holé hlavy,

neznalost dějin a ústavy.

Přes to všechno, co lid v tom kraji zažíval,

probíhaj všechny nepokoje v pajzlu u piva

a stále věří na rytíře z Blaníku,

než přijdou, zvolil národ vyčkávací taktiku.

Tak si tu pomalu každý svůj život hnije,

z úcty k tradici ruka ruku myje,

upřímně řečeno trochu teskno mi je,

že nám stačí DEMO-Demokracie.

Za co, Pane Bože, za co, trestáš tento prostý lid?

Za co, Pane Bože, za co, nechals nás se napálit?

Za co, Pane Bože, za co?

Zas čtyři roky v prdeli.

Za co, Pane Bože, za co?

Tak snad mě někdo odstřelí!

За дев'ятьма горами і дев'ятьма річками,

це чудовий регіон як від реклами,

Правда, пшениця не цвіте,

Людина тут еволюціонувала зі свині.

Одягнені в оксамитові сорочки,

злодії полюють на залишки гуляшу,

з пластикової тарілки з золотою карткою,

і вони слухають Buds.

І обличчя там не змінюються,

тільки титули та прізвища

а хто має гроші, викриє його вбивство

біля шосе на рекламному щиті.

Тоді водій має справді твердий хліб,

furt on the road a s lumpama,

вивчає всі паролі напам'ять

а потім фігня надуває дітей.

За що, Господи Боже, за що ти караєш цей простий народ?

За що, Господи Боже, за що ти дав нас обдурити?

За що, Господи Боже, за що?

Ще чотири роки, біса.

За що, Господи Боже, за що?

Вибачте, що я такий сміливий.

Між панами вічна незгода,

один хоче зверху, а інший повинен знизу,

захистити виборців громадян,

перед капіталістичними монстрами.

Тому одні крадуть у людей, а інші — у людей

будь-які справи будуть винесені під стіл,

в основному дотримуватися всіх принципів,

бруд найкраще розміщувати за спиною.

Я роками приховував свою приналежність,

до землі, що обміняла грубість на порядність,

тому що я не люблю моральні моделі,

тобто папи, які грають з богами.

Обов'язкове навчання для всіх членів,

трохи дика балаканина, уроки зарозумілості

і замість полуденних дебатів пердежний м'яч,

нехай процвітає наша земля!

За що, Господи Боже, за що ти караєш цей простий народ?

За що, Господи Боже, за що ти дав нас обдурити?

За що, Господи Боже, за що?

Ще чотири роки, біса.

За що, Господи Боже, за що хочеш, щоб ми страждали?

Зайве говорити,

Шукаю ноги невдалих рішень в крайності

і тому стежте за Червоною коаліцією,

Давайте згадаємо, як воно після вишневого табурету.

Нещодавно прийшла одна страшна новина,

що робітники знову котяться, цього разу справа,

голі голови є відмінною рисою,

незнання історії та конституції.

Незважаючи на все, що пережили люди цього регіону,

пройти через всі бунти в пивному лайні

і досі вірить у лицарів Бланіка,

перед тим, як вони прийдуть, нація обрала тактику очікування.

Тож усі тут потихеньку гниють,

з поваги до традицій, руки миють руки,

чесно кажучи, мені трохи сумно

що ДЕМО-Демократії нам достатньо.

За що, Господи Боже, за що ти караєш цей простий народ?

За що, Господи Боже, за що ти дав нас обдурити?

За що, Господи Боже, за що?

Ще чотири роки, біса.

За що, Господи Боже, за що?

Так може мене хтось застрелить!