Nina - Tomas Klus

Dnes v noci jsem ze spaní křičela tvoje jméno

Já vím, že nejsi rád, ale nejde zapomenout

Jak při každém slově přivíráš víčka

Prosím vyslyš moji zpověď, už jsme starý na psaníčka

Jsem bytost z vodních par, živa jenom z tvého dechu

Já vím, že nejsi rád a že je ti to k vzteku

Chci ti všechno říct a pak se někam schovat

Třeba pochopíš, jak je těžké nemilovat

Zase zrychlil se mi dech, jak maratónským běžcům

Co je to za příběh, bez lásky, bez milenců

Nemáš slov, patrně všechna patří jiným

Prosím proměň mě s nimi, ve sny, v gesta i činy

A já tu zůstanu, ztracené malířské plátno

Třeba se vrátíš a já zas nechám se napnout

Prosím maluj mě, tvoř, k obrazu svému

Nech mě shořet, už nikdy o nás nemluv

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Jsi ten, kdo vchází nepozván

Jsi zvuk když padnou minarety, slzy múz

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Ačkoli nechci, jsi ve mně uschován

Jsi zvuk když padnou minarety, slzy múz

Až splynu se vzduchem, nechám rozplakat nebe

Budu vším tím, co lidi k propasti svede

Budu Krysařovou flétnou a ozvěna v tvé duši

Pak ptáci tiše vzlétnou, by nedali tušit

Že se nebe nakloní a zapře se světem

Tvé černé svědomí poprvé promluví k obětem

Nerovných bojů tvé sebestředné války

Srdečních nepokojů, cos pozoroval z dálky

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Ačkoli nechci, jsi ve mně uschován

Jsi zvuk, když padnou minarety, slzy múz

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Jsi ten, kdo vchází nepozván

Jsi zvuk, když padnou minarety, slzy múz

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Ačkoli nechci, jsi ve mě uschován

Jsi zvuk, když padnou minarety, slzy múz

Jsi mé úzko, jsi krev z řezných ran

Jsi ten, kdo vchází nepozván

Jsi zvuk, když padnou minarety, slzy múz

Сьогодні ввечері я вигукнув твоє ім’я зі сну

Я знаю, що тобі це не подобається, але ти не можеш забути

Як ти закриваєш повіки з кожним словом

Послухайте, будь ласка, моє зізнання, ми старі на конверті

Я створіння водяної пари, живу лише твоїм подихом

Я знаю, що тобі це не подобається, і це злить тебе

Я хочу тобі все розповісти, а потім десь сховатися

Можливо, ви зрозумієте, як важко не любити

Моє дихання знову прискорилося, як у марафонців

Яка історія, без кохання, без коханців

У вас немає слів, напевно, всі належать іншим

Будь ласка, перетвори мене разом із ними, у мрії, у жести й дії

А я залишуся тут, загублене малярське полотно

Може, ти повернешся, і я знову напружуся

Будь ласка, намалюй мене, створи, для свого образу

Дай мені згоріти, ніколи більше не говори про нас

Ти мій, ти кров від порізів

Ти той, хто входить непроханий

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз

Ти мій, ти кров від порізів

Хоча я не хочу, ти в мені тримаєшся

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз

Коли я зливаюся з повітрям, я дозволяю небу плакати

Я буду тим, що веде людей до прірви

Я буду флейтою Щура і луною в твоїй душі

Тоді птахи тихо злітають, вони б не здогадалися

Це небо нахиле і заперечить світ

Твоя чорна совість вперше промовляє до жертв

Нерівна боротьба вашої егоїстичної війни

Сердечні бунти ви спостерігали здалеку

Ти мій, ти кров від порізів

Хоча я не хочу, ти в мені тримаєшся

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз

Ти мій, ти кров від порізів

Ти той, хто входить непроханий

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз

Ти мій, ти кров від порізів

Хоча я не хочу, ти в мені тримаєшся

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз

Ти мій, ти кров від порізів

Ти той, хто входить непроханий

Ти звучиш, як падають мінарети, сльози муз