Не зови - Тимур Муцураев

Годы быстро пройдут, детство канет в лета

Суету тех времён не вернуть никогда

Не вернуть ту беспечность

И счастливые дни

Не вернуть нам тот мир,

Где мы были одни

А ведь я столько ждал, на звёзды глядя,

А ведь я столько звал, но ты не пришла

Не пришла, что ж теперь и меня ты не жди

И, оставшись одна, ты меня не зови

Ночь на небе зажжёт золотые огни,

Не зови, ты меня не зови

А ведь помнишь, как мы гуляли с тобой

И о чём-то шептал нам тихо прибой

Ветер нежно трепал

И играла волна,

Нам казалось с тобой,

Что вечна весна

Ты ушла, не простившись, я остался один,

Ты смогла всё разрушить, поверив другим

Тем, кого в жизни всем наделила судьба,

Чьё богатство и роскошь основная цена

Ночь на небе зажжёт золотые огни,

Не зови, ты меня не зови

И покинута всеми, ты осталась одна,

И тебе показалось, как жестока судьба

И я знаю, что ты вспомнишь вдруг обо мне,

Тебе хочется верить, что ты нужна ещё мне

Вот тогда вспомнишь ты, наш тихий причал,

Вот тогда вспомнишь ты, как я тебя звал

Время раны залечит,

Всё у нас впереди

Только вместе по жизни

Нам с тобой не пройти

Ночь на небе зажжёт золотые огни,

Не зови, ты меня не зови

И тебя, повстречав, я с улыбкой пройду,

Что-то скажешь мне вслед, ну, а я промолчу

А, услышав рыдания, громко я рассмеюсь,

Я простил тебе всё, на тебя я не злюсь

Вот тогда ты поймёшь, как была не права

Вот тогда ты уйдёшь, зная, что не нужна

Не нужна никому

Ты разбила свой мир,

Так построй его снова,

Но только с другим

Ночь на небе зажжёт золотые огни,

Не зови, ты меня не зови

А ведь я столько ждал, на звёзды глядя,

А ведь я столько звал, но ты не пришла

Не пришла, что ж теперь и меня ты не жди

И, оставшись одна, ты меня не зови

Ночь на небе зажжёт золотые огни,

Не зови, ты меня не зови

Роки швидко пройдуть, дитинство кане в літа

Суєту тих часів не повернути ніколи

Не повернути ту безпеку

І щасливі дні

Не повернути нам той світ,

Де ми були одні

А бо я стільки чекав, на зірки дивлячись,

А бо я стільки кликав, але ти не прийшла

Не прийшла, що тепер і мене ти не чекай

І, залишившись одна, ти мене не клич

Ніч на небі запалить золоті вогні,

Не клич, ти мене не клич

А бо пам'ятаєш, як ми гуляли з тобою

І щощось шепотів нам тихо прибій

Вітер ніжно тріпав

І грала хвиля,

Нам здавалося з тобою,

Що вічна весна

Ти пішла, не попрощавшись, я залишився один,

Ти змогла все зруйнувати, повіривши іншим

Тим, кого в житті всім наділила доля,

Чиє багатство і розкіш основна ціна

Ніч на небі запалить золоті вогні,

Не клич, ти мене не клич

І покинута всіма, ти залишилася одна,

І тобі здалося, як жорстока доля

І я знаю, що ти згадаєш раптом про мене,

Тобі хочеться вірити, що ти потрібна ще мені

Ось тоді згадаєш ти, наш тихий причал,

Ось тоді згадаєш ти, як я тебе звав

Час рани залікує,

Все в нас попереду

Тільки разом по життя

Нам із тобою не пройти

Ніч на небі запалить золоті вогні,

Не клич, ти мене не клич

І тебе, зустрівши, я з посмішкою пройду,

Щось скажеш мені слідом, ну, а я промовчу

А, почувши ридання, голосно я розсміюся,

Я пробачив тобі все, на тебе я не злуюся

Ось тоді ти зрозумієш, як була не права

Ось тоді ти підеш, знаючи, що не потрібна

Не потрібна нікому

Ти розбила свій світ,

Так побудуй його знову,

Але тільки з іншим

Ніч на небі запалить золоті вогні,

Не клич, ти мене не клич

А бо я стільки чекав, на зірки дивлячись,

А бо я стільки кликав, але ти не прийшла

Не прийшла, що тепер і мене ти не чекай

І, залишившись одна, ти мене не клич

Ніч на небі запалить золоті вогні,

Не клич, ти мене не клич