Гимн - Тимур Муцураев

В ту ночь, когда рождались волки

Под предрассветный львиный рев —

Пришли из древности глубокой

Мы в этот мир, что к нам суров.

С тех пор мы никому в угоду

Достоинством не поступались,

Веками смерть или Свободу

Себе в борьбе мы добывали.

Пусть даже каменные горы

Расплавятся в гоне сражений,

Но никакие в мире орды

Нас не поставят на колени!

И если день затмится ночью,

И мрак затопит светлый край наш,

То вражью тьму развеет в клочья

Блеск наших выстрелов разящих!

А если зной обуглит день и

Обрушится свинцом кипящим —

Что ж, мы укроемся под тенью

Своих клинков, в бою свистящих.

Пусть мир взорвется, словно порох,

Пусть рушатся в провалы горы —

С неукротимостью во взорах

Мы Родину собой прикроем!

Мы не уроним отчей чести

Пред самой необъятной силой.

Непобежденные и в смерти,

Сойдем мужчинами в могилы.

Но только прежде наши руки

Набросят совещаньем павших

Простреленные в битвах бурки

На плечи сыновей отважных.

Чтоб имя нашего народа

По-прежнему звучало гордо,

И чтоб под вечным небосводом

Чечня всегда стояла гордо!

Пусть даже каменные горы

Расплавятся в гоне сражений,

Но никакие в мире орды

Нас не поставят на колени!

Пусть мир взорвется, словно порох,

Пред самой необъятной силой.

Непобежденные и в смерти,

Сойдем мужчинами в могилы.

Пришли из древности глубокой

Мы в этот мир, что к нам суров.

В ту ночь, когда рождались волки…

Ту ніч, коли народжувалися вовки

Під передсвітанковий левовий рев —

Прийшли з давнини глибокої

Ми в цей світ, що до нас суворий.

З того часу ми нікому в угоду

Перевагою не надходили,

Повіками смерть чи Свободу

Собі в боротьбі ми добували.

Нехай навіть кам'яні гори

Розплавляться в гоні битв,

Але жодні в світі орди

Нас не поставлять на коліна!

І якщо день затьмариться вночі,

І темрява затопить світлий край наш,

То ворожу пітьму розвіє на клоччя

Блиск наших пострілів разючих!

А якщо спека зменшить день і

Обрушиться свинцем киплячого|

Що ж, ми вкриємося під тінню

Своїх клинків, у бою свистячих.

Нехай світ вибухне, наче порох,

Нехай валиться в провали гори —

З неприборканістю у поглядах

Ми Батьківщину собою прикриємо!

Ми не упустимо отчого честі

Перед неосяжною силою.

Непереможені і смерті,

Зійдемо чоловіками у могили.

Але тільки раніше наші руки

Накинуть нарадою полеглих

Прострілені в битвах бурки

На плечі синів відважних.

Щоб ім'я нашого народу

Як і раніше звучало гордо,

І щоб під вічним небосхилом

Чечня завжди стояла гордо!

Нехай навіть кам'яні гори

Розплавляться в гоні битв,

Але жодні в світі орди

Нас не поставлять на коліна!

Нехай світ вибухне, наче порох,

Перед неосяжною силою.

Непереможені і смерті,

Зійдемо чоловіками у могили.

Прийшли з давнини глибокої

Ми в цей світ, що до нас суворий.

Ту ніч, коли народжувалися вовки...