Neću Izdat Ja - Marko Perković Thompson

Kao stijena što se ne da

Žegama, divljim olujama

I ja nikad ne dam se

Kroz stvarnost lutam

Život moj je poput hladne rijeke

Beskrajan i vijuga se

Iz nekog razloga neznana

Negdje ipak prestaje

Oooooo, negdje ipak prestaje

Nisam sudac, a ni mudrac

Teško nosim to kamenje

To breme sjećanja

Na svojim leđima

Gdje god dođem, kud god prođem

Već je netko odlučio

U ime onoga što nas je stvorio

A nije se borio

Oooooo, oooooo, oooooo

Neću izdat' ja Boga nikada

Neću gasit' sunce koje s neba sja

Neću zbog tebe rukom na sebe

Jer ti me voliš i ti se moliš za mene

Як камінь, який не можна віддати

Спека, дикі бурі

І я ніколи не здаюся

Я блукаю по реальності

Моє життя схоже на холодну річку

Нескінченний і звивистий

Чомусь невідомо

Хоча десь це зупиняється

Ооооо, десь це зупиняється

Я не суддя і не мудрець

Мені важко носити ці камені

Той тягар пам'яті

На спині

Куди б я не пішов, куди б я не пішов

Хтось уже вирішив

В ім’я того, що створило нас

І він не воював

Оооооооооооооооооо

Я ніколи не зраджу Бога

Я не погаслю сонця, що світить з неба

Я через тебе руку на тебе не покладу

Бо ти мене любиш і молишся за мене