Bosna - Marko Perković Thompson

Pjesmo moja, pjevat ću te tamo

Tamo gdje je naša loza počela

Staroj majci kolijevci Hrvata

Gdje se nasa povijest krvlju pisala

Istina o Bosni kroz kanjone teče

I mnoge njene tajne kriju stoljeća

Od davnina na nju svak' juriša

K’o da nije dosta snjegova i kiša

Sa svih strana svijeta dolazile tvrde sile mraka

K’o da narod tamo gine iz meraka

Jučer svetinja, danas raspeta

Bosna ponosna, ranjena

Tamo gdje sunce putuje

Vjetar nosi glas, Bosna zove nas

Tamo gdje sunce putuje

Tu me čekaj ti, stara ljubavi

Kreni preko planina, starom stazom djedova

Bosna će ti reći sve, odakle nam prezime

Gledaj lijepu Lašvansku dolinu

Uvijek su je naša zvona budila

Zlatna polja, našu Posavinu

Grobovi su puni njenih sinova

Dala Bosna Tomislava kralja

Prvog kralja od loze Hrvata

A kraljica dobra bješe Katarina

U narodu zbog nje nosi se crnina

Sred Duvanjskog polja široka i ravna

Pisala se naša povijest slavna

Kada Bosni pogledaš u lice

U suzi joj vidiš drinske mučenice

Čuvali te, Bosno, usamljeni vuci

Slavio ih narod, zvali se hajduci

A Srebrnu Bosnu sačuvaše vjerom

Franjevačka braća i dušom i tijelom

Bosno moja, čija li si sada

Boli li te danas više nego prije

Tko to misli da te ima, da sa tobom vlada

Njega povijest ništa naučila nije

Моя пісня, я тобі там заспіваю

Звідки почався наш рід

Колиска хорватів до старої матері

Де наша історія написана кров'ю

Правда про Боснію тече каньйонами

І багато її таємниць були приховані століттями

Споконвіку всі на неї нападають

Ніби снігу і дощу не вистачає

Жорсткі сили темряви прийшли з усього світу

Там ніби гинуть люди

Вчора святий, сьогодні розп'ятий

Боснія горда, поранена

Куди мандрує сонце

Вітер несе голос, Боснія кличе нас

Куди мандрує сонце

Чекай мене там, старе кохання

Іди за гори, старий дідовий шлях

Боснія все розповість, звідки походить наше прізвище

Подивіться на прекрасну долину Лашва

Наші дзвіночки завжди її будили

Золоті поля, наша Посавина

Могили повні її синів

Віддав Боснію королю Томиславу

Перший король хорватського роду

А королевою добра була Катерина

Чорні люди носять чорне через це

Посеред Тютюнового Поля, широке й рівне

Була написана наша славна історія

Коли дивишся Боснії в обличчя

Ти бачиш в сльозах Дринських мучеників

Стерегли тебе, Боснію, вовки-одиначки

Їх святкували в народі, їх називали бандитами

І він вірою врятував Срібну Боснію

Брати-францисканці душею і тілом

Боснія моя, чия ти тепер?

Вам сьогодні боляче більше, ніж раніше

Хто думає, що він має вас, щоб правити разом з вами

Історія його нічому не навчила