Geni Kameni - Thompson, Marko Perković Thompson

Čvrsta ruka i po tenje,

Sveta voda i kr tenje.

Budi čovik to je dika,

Budi roda svoga slika.

Ne daj na se, ne daj svoje,

Nemoj tuđe, prokleto je.

Jer 'ko ivot tako prođe,

Ponosan pred Boga dođe.

Gdje god da te ivot nosi,

Uvik mora znati ko si, hej.

Geni, geni kameni,

Vatra gori u meni!

Geni, geni kameni,

Takvi smo mi rođeni!

Uzmi ili ostavi.

Lo a bila četr'es' peta,

Rasula nas preko svijeta.

A sad nova loza raste,

Vratile se doma laste

Plave krvi, bijelog lica

Rađaju se nova dica.

Na kamenu ka' na svili,

Di oduvik mi smo bili

Міцна рука і зусилля, мов лезо в тумані,

Свята вода й криваве таїнство зранку.

Будь мужем — це слава, мов кряж у долині,

Будь відблиском роду — мов дзеркало вранці.

Не зрікайся себе, не відступай — не дай свого,

Не торкайся чужого — воно, як полин, отруйне.

Бо хто так проживе життя — мов тінь попелу й вогню,

Гордо стане перед Богом, немов крицева сутінь.

Куди б тебе не гнав цей світ, мов вітер полиновий,

Завжди пам’ятай, ким ти є, у вирі мандрів,

Гени, гени кам’яні —

Вогонь, що палає у мені!

Гени, гени кам’яні —

Такі ми народжені, як криця у скелі!

Візьми чи залиш — вибір твій.

Лиха була сорок п’ята — смуток у зорях,

Розкидало нас бурями по світах, як насіння.

Тепер нова лоза проростає крізь кам’яні пори,

Додому вертають ластівки — під стріхою згадка сивіє.

Блакитна кров і лице, як світанок на крижині,

Народжуються діти нові — мов зерна у ріллі.

На камені — ніби на шовку, де віки обіймали колиску,

Там, де ми завжди були — як коріння у скелі.

Čvrsta ruka i po tenje,

Sveta voda i kr tenje.

Budi čovik to je dika,

Budi roda svoga slika.

Ne daj na se, ne daj svoje,

Nemoj tuđe, prokleto je.

Jer 'ko ivot tako prođe,

Ponosan pred Boga dođe.

Gdje god da te ivot nosi,

Uvik mora znati ko si, hej.

Geni, geni kameni,

Vatra gori u meni!

Geni, geni kameni,

Takvi smo mi rođeni!

Uzmi ili ostavi.

Lo a bila četr'es' peta,

Rasula nas preko svijeta.

A sad nova loza raste,

Vratile se doma laste

Plave krvi, bijelog lica

Rađaju se nova dica.

Na kamenu ka' na svili,

Di oduvik mi smo bili

Сильна рука і вага,

Свята вода і хрещення.

Будь дикою людиною,

Будьте ласкаві до свого іміджу.

Не здавайся, не здавайся,

Не будь чужим, блін.

Бо хто так живе,

Гордий перед Богом він прийшов.

Куди б тебе життя не занесло,

Він завжди повинен знати, хто ти, привіт.

Гени, генні камені,

Вогонь горить всередині мене!

Гени, генні камені,

Такими ми народилися!

Прийняти його або залишити його.

Lo a bila četvr'es' peta,

Це розкидало нас по всьому світу.

А тепер росте нова лоза,

Ластівки повернулися додому

Синя кров, біле обличчя

Народжуються нові дітки.

На камені, як шовк,

Ми завжди були там