Intro / And When He Falleth - Theatre Of Tragedy

«Be my kin free fro carnal sin

Bridle the thoughts of thy Master.»

«There hath past away a glore fro the Earth

A glore that in the hearts and minds of men

Men demented, blindfolded by light

Nourisheth as weed in their well-groom'd garths.»

«Might I too was blindfolded ere, The quality of mercy and absolution

Tho' years have master’d me, Whence cometh such qualities?

A masque of this to fashion: Build thyself a mirror in which

Seer blest, thou best philosopher!

«Solely wanton images of thy desire appear!»

«'Tis the Divine Comedy «'Tis the Divine Tragedy

The fool and the mocking court;

The fool and the mocking court

Fool, kneel now, and ring thy bells!

Fool, kneel now, and ring thy bells!

We hold the Earth fro Heaven away.»

Make us guffaw at thy futile follies

Yet for our blunders — Oh, in shame

Earth beareth no balm for mistakes

We hold the Earth fro Hell away.»

[Prospero: That cross you wear around your neck

Is it only a decoration

Or are you a true Christian believer?

Francesca: Yes, I believe, truly

Prospero: Then I want you to remove it at once!

And never to wear it within this castle again!

Do you know how a falcon is trained my dear?

Her eyes are sown shut

Blinded temporarily she suffers the whims of her God patiently

Until her will is submerged and she learns to serve

As your God taught and blinded you with crosses

Francesca: You had me take off my cross because it offended…

Prospero: It offended no one

No, it simply appears to me to be discourteous to…

To wear the symbol of a deity long dead

My ancestors tried to find it

And to open the door that separates us from our Creator

Francesca: But you need no doors to find God.

If you believe…

Prospero: Believe?

If you believe you are gullible

Can you look around this world and believe in the goodness of a god who rules

it?

Famine, Pestilence, War, Disease and Death!

They rule this world

Francesca: There is also love and life and hope

Prospero: Very little hope I a**ure you

No

If a god of love and life ever did exist…

He is long since dead

Someone… something, rules in his place]

«Believe?

In a deity long dead?

I would rather be a pagan suckled in creeds outworn

Whith fairytales fill’d up in head

Thoughts of the Book stillborn.»

«Shadow of annoyance

Ne’er come hither!

…And when He falleth, He falleth like Lucifer

Ne’er to ascend again…»

«Будь моїм рідним вільним від плотського гріха

Утаймуйте думки свого Господа».

«Минула слава Землі

Слава, що в серцях і умах людей

Чоловіки божевільні, із зав’язаними очима від світла

Живить, як бур’ян, у своїх доглянутих садах».

«Можна й мені зав’язали очі, Якість милосердя та відпущення

За роки панували мною, Звідки такі якості?

Маска для моди: побудуйте собі дзеркало, в якому

Благословенний провидець, ти найкращий філософ!

«Твоє бажання з’являються виключно безглуздими!»

«Це Божественна комедія «Це Божественна трагедія

Дурень і насмішкуватий суд;

Дурень і насмішкуватий суд

Дурень, стань зараз на коліна і дзвони в твої дзвони!

Дурень, стань зараз на коліна і дзвони в твої дзвони!

Ми тримаємо Землю від Неба».

Змусьте нас хихикати з ваших марних дуростей

Але за наші помилки — О, соромно

Земля не має бальзаму на помилки

Ми тримаємо Землю від пекла».

[Просперо: Той хрест, який ти носиш на шиї

Чи це лише прикраса

Або ви справжній християнин?

Франческа: Так, я вірю, справді

Просперо: Тоді я хочу, щоб ви негайно видалили його!

І ніколи більше не носити його в цьому замку!

Ти знаєш, як дресирують сокола, любий?

Її очі закриті

Тимчасово осліплена, вона терпляче терпить примхи свого Бога

Поки її воля не буде занурена і вона не навчиться служити

Як твій Бог навчив і засліпив тебе хрестами

Франческа: Ти змусив мене зняти хрест, бо це образило…

Просперо: Це нікого не образило

Ні, мені просто здається непристойно…

Носити символ давно померлого божества

Мої предки намагалися знайти його

І відчинити двері, які відділяють нас від нашого Творця

Франческа: Але вам не потрібні двері, щоб знайти Бога.

Якщо ви вірите…

Просперо: Віриш?

Якщо ви вважаєте, що ви довірливі

Чи можете ви оглянути цей світ і повірити в доброту бога, який править

це?

Голод, мор, війна, хвороби і смерть!

Вони керують цим світом

Франческа: Є також любов, життя і надія

Просперо: Дуже мало надії, я вас переконав

Ні

Якби бог любові й життя коли-небудь існував…

Він давно помер

Хтось... щось, править замість нього]

«Вірити?

У божестві, давно мертвому?

Я хотів би бути язичником, всмоктаним у застарілих віросповіданнях

З казками в голові

Думки про Книгу мертвонароджених».

«Тінь досади

Не приходьте сюди!

…І коли Він впаде, Він впаде, як Люцифер

Не підійматися знову…»