He Who Paints The Black Of The Night - The Vision Bleak

A painter I have been

For as long as I can think

But never quenched the feather

Into the firkin of black ink

My motif’s been of beauty

Diluted and too light

My stroke of brush is worthless

Until I paint the black of night

A darkened empty room

A screen in dreadful white

Waiting for the flame of inspiration to ignite

So I begin my work

I sweep the brush through black

A line of the horizon

Now there is no coming back

But to my great excitement

Like in a secret rite

With trembling hand I paint

And fill the cloth with night

Deeper and deeper

I fall into trance

I am led by a sorcerous hand

With death in my eyes

And madness at heart

Grandeur is cast into art

Of the shadow, of the sin

And death therein

And darkness fills my sky

Of the brave and seldom kin

Is he who paints the night

By a magic arrangement

And the assistance of fate

Stroke by stroke I descend

Into the abyss I create

Deeper and deeper

I fall into trance

I am led by a sorcerous hand

With death in my eyes

And madness at heart

Grandeur is cast into art

Of the shadow, of the sin

And death therein

And darkness fills my sky

Of the brave and seldom kin

Is he who paints the night

From that secret fountain

Henceforth I will be fed

Never shall I leave its haunt

Until the day I hail the dead

I vomit on your junk

And piss on your false skill

You will never understand

The glory of good and ill

Shadow, darkness, death and sin

Half off from this pack

You will never be complete

Until you paint the night in black

Художником, яким я був

Доки я можу думати

Але ніколи не гасила перо

У фіркін чорних чорнил

Моїм мотивом була краса

Розбавлений і занадто світлий

Мій мазок пензлем нічого не вартий

Поки я не намалюю чорну ніч

Темна порожня кімната

Жахливий білий екран

В очікуванні, коли розгориться вогник натхнення

Отже, я починаю свою роботу

Я проводжу пензлем через чорний колір

Лінія горизонту

Тепер повернення нема

Але на моє велике хвилювання

Як у таємному обряді

Тремтячою рукою я малюю

І наповніть полотно ніччю

Все глибше і глибше

Я впадаю в транс

Мене веде чарівна рука

Зі смертю в очах

І божевілля на душі

Велич вилита в мистецтво

Тіні, гріха

І смерть там

І темрява наповнює моє небо

З хоробрих і рідко родичів

Це той, хто малює ніч

За чарівною домовленістю

І допомога долі

Штрих за штрихом я спускаюся

У безодню, яку я створюю

Все глибше і глибше

Я впадаю в транс

Мене веде чарівна рука

Зі смертю в очах

І божевілля на душі

Велич вилита в мистецтво

Тіні, гріха

І смерть там

І темрява наповнює моє небо

З хоробрих і рідко родичів

Це той, хто малює ніч

З того таємного джерела

Відтепер мене годуватимуть

Я ніколи не покину його притулок

До дня, коли я привітаю мертвих

Мене рве від вашого мотлоху

І мочиться на ваші помилкові навички

Ви ніколи не зрозумієте

Слава добра і зла

Тінь, темрява, смерть і гріх

Знижка наполовину з цієї упаковки

Ти ніколи не будеш повним

Поки ти не пофарбуєш ніч у чорний колір