Secrecies In Darkness - The Vision Bleak

A black carriage rushing through the mountains of Carpathia.

The only passenger — the main character of this drama.

Titan wood and haunted hill, vales in which the wolf doth kill…

Wisps that in the morass glow mounts with diadems of snow…

Fog that swirls o’er moor and heath, the tawny owl sings from the trees…

From the ponds the old toad calls, this is where our drapery falls…

Eight hooves that pound the midnight groove…

Over stock and stone a carriage that winds upward the mountain pass,

deep into the wild.

Crushing stone and shatt’ring bough under wooden wheel and moonlight breaks in

spruce and fir and paints the night unreal.

With ruthless hand and turbid eyes the coachman drives his brute that snarls

and sniffs but rushes on to escape that spook…

Six hours as the raven flies — still — to acquinted land…

Six hours till the sun wiil rise and morning shall ascent.

— Sleep my dear, don’t bother thee with the idle talk of curse and evil blood

that runeth in thy veins…

— In the cabin lies asleep unblessed by fevered dreams, traveller on his way

home towards the sun’s first beams…

Чорна карета мчить горами Карпат.

Єдиний пасажир — головний герой цієї драми.

Титановий ліс і пагорб із привидами, долини, у яких вбиває вовк…

Вогні, що в болоті сяйва горять зі сніговими діадемами…

Туман, що кружляє над трясовиною та вереском, сич співає з дерев...

Зі ставків, які кличе стара жаба, ось куди падає наша драпірування…

Вісім копит, що стукають опівнічною канавкою…

Понад завали та камені карета, що петляє вгору гірським перевалом,

глибоко в дику природу.

Під дерев’яним колесом і місячним сяйвом вривається дрібний камінь і гілки

ялини та ялиці і малює ніч нереальною.

Немилосердною рукою і каламутними очима кучер жене свого скотина, що гарчить

і нюхає, але кидається втекти від цього привида…

Шість годин, як ворон летить — ще  — до знаної землі…

Шість годин до сходу сонця і ранку.

— Спи, мій любий, не турбуй тебе балаками про прокляття та злу кров

що тече в твоїх жилах...

— У каюті спить, не благословенний гарячковими снами, подорожній у дорозі

додому до перших променів сонця...